Банківські білети
Ба́нківські біле́ти, банкноти (від англ. banknote) — паперові або пластикові грошові знаки, які випускає в обіг центральний банк держави. Слугують для заміни металевих грошей як засіб обігу й платежу.
Зміст
Історична довідка
Банківські білети виникли на основі обігу металевих грошей та вексельних відносин.
Перші паперові гроші почали використовувати в Китаї у 8 ст. за часів династії Тан. В Європі банківські білети вперше випущені 1694 після заснування Англійського банку.
У Франції емісію банкнот здійснено 1783, у Північній Америці — наприкінці 17 ст.
Спочатку банкноти були розпискою банку, що засвідчувала прийняття від клієнта золота на зберігання. Згодом банки видавали такі розписки при дисконтуванні векселів. Банкнота перетворилася на вексель банкіра й набула подвійного забезпечення: золотого та вексельного (товарного), мала високу надійність. Такі банкноти отримали назву «класичних».
Характеристика
Характерні ознаки класичних банкнот:
- випущені емісійним банком замість комерційних векселів;
- обов’язковий обмін на золото на першу вимогу власника;
- подвійне забезпечення — золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями банку).
Банківський білет на відміну від векселя є безстроковим зобов’язанням, не пов’язаним із конкретною торговою операцією. Банкноти можуть випускатися в різних купюрах. Перебувають в обігу впродовж будь-якого часу.
Класичні банкноти існували до світової економічної кризи 1929–1933. У нових умовах вони втратили золоте забезпечення та гарантію обміну на золото.
Офіційно банкнота перетворилася на основний вид грошей відтоді, як у січні 1976 на конференції Міжнародного валютного фонду в м. Кінгстоні (Ямайка) було скасовано золотий паритет. Це значною мірою змінило сутність сучасних банкнот, які зберігають свою кредитну основу.
Виокремлюють два основних канали емісії сучасних банкнот:
- банківське кредитування суб’єктів господарювання, яке забезпечує зв’язок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;
- банківське кредитування держави, коли банківські білети емітують замість державних боргових зобов’язань.
Сучасні банкноти мають тільки товарне забезпечення. Функціонування банкнот тісно пов’язане з емісією грошей. В економічній літературі банкноти центральних банків називають «грошима високої ефективності».
Банківські білети в Україні
Українські банкноти вперше випущені 1917 з утворенням Української Народної Республіки.
У незалежній Україні 1991–1996 використовувався карбованець. З вересня 1996 як національну грошову одиницю запроваджено гривню.
Джерело
Інструкція про порядок перерахування статей балансів банків та обліку операцій в установах банків у зв’язку з обміном карбованців на гривні: Постанова Правління Національного банку України № 219 від 22 серпня 1996 р. // Верховна Рада України. URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0219500-96/card6#Public
Література
- Банкноти, банківські білети // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. ред. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. 688 с.
- Арбузов С. Г., Колобов Ю. В., Міщенко В. І. та ін. Банківська енциклопедія. Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України ; Знання, 2011. 504 с.
- Киричок Т. Ю. Зносостійкість банкнотної продукції. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2014. 308 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Марена Т. В. Банківські білети // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банківські білети (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.06.2022
