Бандровська-Турська, Ева
Бандро́вська-Ту́рська, Е́ва (пол. Bandrowska-Turska, Ewa; 20.05.1894, м. Краків, тепер Польща — 25.06.1979, м. Варшава, Польща) — співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог.
|
Бандровська-Турська, Ева | |
|---|---|
| Народження | 20.05.1894 |
| Місце народження | Краків |
| Смерть | 25.06.1979 |
| Місце смерті | Варшава |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво, педагогіка |
Життєпис
Виховувалася у музичному середовищі. 1911–1913 навчалася співу в дядька О. Бандровського-Саса (тенор) у м. Кракові, згодом у містах Відні (Австрія) та Мілані (Італія).
1916 — перший виступ як співачки у м. Відні. Сценічний оперний дебют відбувся 19.02.1917 на сцені Великого театру м. Варшави (партія Маргарити в опері «Фауст» Ш. Гуно). У США вперше виступила 1935 у концертній залі «Карнегі-хол» (м. Нью-Йорк).
1918–1919 (за іншими даними — до 1922) і 1926–1928 — солістка Великого міського театру у м. Львові (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).
1923–1925, 1928–1930 — солістка в оперних театрах міст Познані та Варшави. До 1937 (з перервами) та 1949–1961 — солістка Великого театру м. Варшави.
Гастролювала 1930–1960 у багатьох країнах світу, зокрема Франції, СРСР, Болгарії, Німеччині, Швеції. 1934 та у післявоєнні роки виступала у містах Києві, Харкові та Одесі, 1939 — у м. Львові.
Від 1946 — професор вокального мистецтва у Державній музичній академії в м. Кракові, 1949–1951 — викладач в Оперній академії в м. Познані.
Тривалий час була президентом Спілки заслужених членів Асоціації польських театральних і кіномитців.
Творчість
Співала шістьма мовами. У репертуарі: твори від ранньої до класичної музики, твори тогочасних польських і французьких композиторів. Для її виконавської майстерності характерні глибокий ліризм, точність у пасажах і трелях, багатство динамічних градацій.
Уславилася як виконавиця камерної вокальної лірики, зокрема інтерпретацією вокальних творів К. Шимановського та М. Ж. Равеля.
Виконала партії: Леонора, Джільда («Трубадур», «Ріголетто» Дж. Верді), Графиня, Галька («Графиня», «Галька» С. Монюшка), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Манон Леско («Манон» Ж. Массне), Лакме (однойменна опера Л. Деліба), Маргарита де Валуа («Гугеноти» Дж. Меєрбера), Констанца («Викрадення із сералю» В. А. Моцарта), Лейла («Шукачі перлин» Ж. Бізе) та інші.
Сценічну кар’єру завершила у вересні 1961 (головна роль у комічній опері «Графиня» С. Монюшка у Великому театрі м. Варшави).
Визнання
Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1937).
Державна премія Польщі І ступеня (1952).
Інші мистецькі й національні нагороди.
Додатково
1939 з Королівського замку в м. Кракові організовано спеціальну трансатлантичну трансляцію. Для американської аудиторії співачка виконала чотири пісні К. Шимановського.
Література
- Bieske Z. Ewa Bandrowska-Turska: wspomnienia artystki. Warszawa : Czytelnik, 1989. 288 р.
- Kosińska М. Ewa Bandrowska-Turska // Culture.pl. 2007. URL: https://culture.pl/pl/tworca/ewa-bandrowska-turska
- Świątek T., Chwiszczuk R. Od Sawy do Kamy, czyli kobiecy ruch społecznikowski. Warszawa : Fundacja Cultus, 2011. P. 31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бандровська-Турська, Ева // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бандровська-Турська, Ева (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.12.2021
.jpg){kind=link}