Байда-Суховій, Дмитро Михайлович

Івмамуцкедд.jpg

Ба́йда-Сухові́й, Дмитро́ Миха́йлович (08.11.1882, с. Нагірне, тепер Полтавського району Полтавської області, Україна — 1974, м. Геленджик, тепер Краснодарського краю Російської Федерації) — актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно.

Байда-Суховій, Дмитро Михайлович

Народження 08.11.1882
Місце народження Нагірне
Смерть 1974
Місце смерті Геленджик
Напрями діяльності музичне мистецтво, кіно.

Житттєпис

Народився в сім’ї робітників. Родина переїхала до м. Харкова. З 14 р. працював на заводі.

Від 1899 працював реквізитором в театрі, 1901 розпочав сценічну діяльність у трупі О. Суходольського (1863–1936). З 1905 працював у трупах О. Суслова (1857–1929, тепер Україна), М. Садовського, Д. Гайдамаки (1864–1936; тепер РФ — Україна), Л. Сабініна (1874–1955; тепер Україна — РФ).

Виступав 1907–1912 як бандурист в дуеті з Д. Гамалієм.

1910–1914 працював в кіно (займався кінодекламацією, виступав як сценарист, режисер, актор і водночас виконавець на бандурі).

Під час Першої світової війни 1914 був мобілізований. Служив музикантом у тиловому запасному полку. Згодом до 1917 працював формувальником ливарного цеху Обухівського оборонного сталеливарного заводу.

Водночас від 1916 вчився гри на бандурі; виступав на сцені як бандурист.

З 1917 проходив службу в народній міліції м. Петрограда (тепер м. Санкт-Петербург), був керівником червоноармійської самодіяльності.

У 1920-х розпочав активну гастрольну діяльність, концертував переважно як артист Краснодарської державної філармонії (тепер Краснодарська філармонія імені Г. Ф. Пономаренка). Заснував український музично-драматичний театр (м. Геленджик).

Під час Другої світової війни знову створив у Геленджику театр (діяв від 1941 до зруйнування німецькими військами 1942). Виступав у концертах перед солдатами і матросами.

З 1952 постійно жив в м. Геленджику, працював у районному будинку культури, відродив народний театр.

Творчість

Грав на діатонічній бандурі на слух. Нот не знав. Освоїв гру на бандурі за допомогою бандуристів М. Кравченка, І. Кучугури-Кучеренка (1978–1937; тепер Україна). У репертуарі — українські та російські народні пісні. Виконував пісні до 90-річного віку.

Зіграв ролі: Дмитра («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Вакули («Ніч перед Різдвом» за М. Гоголя), Лейби («Жидівка-вихрестка» І. Тогобочного).

Поставив фільми: «Кума Феська» за водевілем В. Дмитренка «Кум мірошник, або Сатана в бочці» (1910 або 1911; зіграв всі чоловічі ролі; один з перших знімав фільм не в сюжетній послідовності, а окремими кадрами), «Змія підколодна» (екранізація вірша І. Нікітіна), «Сватання на вечорницях» за п’єсою С. Карпенко-Паливоди (роль Телепня), «Три кохання в мішку» (всі — 1911), «Навкруги зрада» (1912; власний сценарій, втілив всіх персонажів фільму), «Шельменко-денщик» за комедією Г. Квітки-Основ’яненка (1912), «Запорізький клад» за п’єсою К. Ванченка-Писанецького (1912 або 1913), «Спіть, орли бойові, або Війна і життя» (1914 або 1916).

Література

  1. Шимон О. Байда-Суховій та його фільми // Прапор 1973. № 5. С. 101–103.
  2. Нирко О. Ялтинський музей кобзарства Криму та Кубані. Кочерга С. Олексій Нирко — організатор Ялтинського музею кобзарства // Етнічна історія народів Європи. 2002. Вип. 13. С. 102–105.
  3. Нирко О. Кобзарство Криму та Кубані. Київ : Просвіта, 2008. 480 с.
  4. Байда-Суховій Дмитро: (Решетилівський Байда) // Козюра І. В., Козюра В. М. Історія крізь долі (Абетка славетних краян). Полтава : ТОВ «АСМІ», 2016. С. 27–29.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Байда-Суховій, Дмитро Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байда-Суховій, Дмитро Михайлович (дата звернення: 25.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.09.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ