Базіль, Жан Фредерік

Автопортрет (1865—1866; Чиказький художній інститут)

Базі́ль, Жан Фредері́к (фр. Bazille, Jean Frédéric; 06.12.1841, м. Монпельє, тепер регіон Окситанія, Франція — 28.11.1870, комуна Бон-ла-Роланд, тепер регіон Центр — Долина Луари, Франція; похований у м. Монпельє) — художник, один із засновників імпресіонізму.

Базіль, Жан Фредерік (Bazille, Jean Frédéric)
Народження	06.12.1841
Місце народження	Монпельє
Смерть	28.11.1870
Місце смерті	Бон-ла-Роланд
Місце поховання	Монпельє
Місце діяльності	Париж
Напрями діяльності	образотворче мистецтво

Життєпис

Народився в аристократичній сім’ї. За наполяганням родини вивчав медицину. Захопився живописом під впливом картин Е. Делакруа. Від 1859 брав уроки малювання в Музеї Фабра. 1862 переїхав до м. Парижа. 1862–1864 навчався живопису в майстерні художника Ш. Глейра (1806–1874; Швейцарія — Франція). Тут познайомився з К. Моне, П.-О. Ренуаром, П. Сезанном, А. Сіслеєм та іншими. Ці художники вплинули на його формування.

1864 орендував майстерню, згодом ділив її з К. Моне та П.-О. Ренуаром. Любив музику, навчався гри на фортепіано в Г. Форе.

З початком франко-прусської війни пішов добровольцем на фронт.

1870 загинув у битві при муніципалітеті Бон-ла-Роланді.

Творчість

Створював пейзажі, портрети, натюрморти, жанрові сцени. Один із представників імпресіонізму. Багато працював на пленері. Від академічної манери роботи вирізнялись зображенням людей в оточенні природи. Вдало передавав колір та світло, простір. Значна кількість робіт присвячена пейзажам Нормандії.

Писав картини для виставок у Паризькому салоні («Рожева сукня», 1864, музей д’Орсе, м. Париж). Для участі в Паризькому салоні 1866 представив журі полотна «Дівчина за фортепіано» та «Натюрморт із рибою». Одну з найвідоміших автобіографічних робіт — «Родина Базіль (У колі сім’ї)» (1867; Музей д’Орсе) експоновано на Паризькому салоні (1868).

Раніше за інших імпресіоністів почав зображувати оголені фігури («Літня сцена (Купальщики)», закінчено 1869, виставлено 1870).

1870 написав картини «Туалет», «Негритянка з піонами».

Залишив близько 60 закінчених робіт, які вперше показали на Осінньому салоні в м. Парижі (1910).

Роботи зберігаються в Музеї Фабра (передала родина Базіля), Вашингтонській національній галереї мистецтва, Музеї д’Орсе.

Додатково

1900 критик та історик Р. Маркс (1859–1913; Франція) уперше презентував творчість Базіля: включив 2 картини до своєї виставки французького мистецтва (м. Париж).

Література

Michel Fr.-B. Frédéric Bazille: réflexions sur la peinture, la medicine, le paysage et le portrait, les origines de l'Impressionnisme, la vraie nature de Claude Monet, la mélancolie et la société provincial. Paris : Bernard Grasset, 1992. 310 р.
Базиль Жан Фредерик // Энциклопедия импрессионизма / Под ред. М. и Я. Серюлля; пер. с фр. Н. Матяш. Москва : Республика, 2005. С. 66.
Hilaire M., Perrin P., Fabre M. et al. Frédéric Bazille (1841–1870): la jeunesse de l'impressionnisme. Paris : Flammarion, 2016. 303 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Базіль, Жан Фредерік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базіль, Жан Фредерік (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.01.2022