Базиген

Базиге́н (від базис і ген) — ділянка хромосоми, яку займають трансгени.

Базиген є часткою спадкового матеріалу в структурі гена, що своєю чергою складається з окремих ділянок, або центрів, які назвали трансгенами. Між трансгенами одного гена існують такі ж алельні відносини, як і між функціонально різними генами. Виокремлення певних функціональних одиниць у структурі гена безпосередньо пов’язано із вивченням спадковості і будови гена як її носія. Відповідно до хромосомної теорії спадковості ген уявляли як елементарну одиницю спадковості, мутації і рекомбінації. Подальше вивчення показало, що ген є ділянкою хромосоми і контролює розвиток конкретної ознаки. Він має певну довжину, складається з окремих різних за функцією одиниць, які можуть розділятися кросинговером і самостійно мутувати.

Відкриття явища ступінчастого алелізму й обґрунтування центрової теорії гена дозволило остаточно спростувати усталене уявлення про неподільність гена як одиниці функції, мутації і рекомбінації та неможливість його поділу шляхом кросинговеру. Дослідженнями М. П. Дубініна, О. С. Серебровського (1892–1948; Росія) й інших учених цієї групи 1929–1930 було доведено, що ген має складнішу будову і не є неподільним. У результаті подальшого вивчення радянськими вченими структурно-функціональної організації гена окремі його частки почали називати базигенами.

Фізик і генетик С. Бензер (1921–2001; США) 1957 запропонував розрізняти в межах гена різні функціональні одиниці й увів їхні назви: рекон, мутон і цистрон. У основу їхнього виділення дослідником покладено різні функції цих одиниць, а також відмінності будови (зокрема різна кількість нуклеотидів). Найменша неподільна одиниця функції генів — цистрон. С. Бензер так назвав ділянку хромосоми, у межах якої виявляється цис-транс-ефект і яка визначає 1 функцію.

Терміни «трансген» і «базиген», які вживали генетики у СРСР з 1930-х, відповідають мутону і цистрону в значеннях, запропонованих С. Бензером у другій половині 20 ст.

Література

  1. Portin P. The Concept of the Gene: Short History and Present Status // The Quarterly Review of Biology. 1993. Vol. 68. № 2. P. 173–223.
  2. Пішак В. П., Бажори Ю. І., Брагін Ш. Б. та ін. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Вінниця : Нова книга, 2004. 656 с.
  3. Барціховський В. В., Шерстюк П. Я. Медична біологія. 4-те вид., випр. Київ : Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2017. 312 с.
  4. Portin P., Wilkins A. The Evolving Definition of the Term «Gene» // Genetics. 2017. Vol. 205 (4). P. 1353–1364.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Базиген // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базиген (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.06.2023


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶