Аґассіс, Жан Луї Родольф

Аґа́ссіс, Жан Луї́ Родо́льф

Аґа́ссіс, Жан Луї́ Родо́льф (Agassiz, Jean Louis Rodolphe; 28.05.1807, м. Мотьє, тепер кантон Фрібург (Фрайбург), Швейцарія — 14.12.1873, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) — натураліст і мандрівник, один із засновників гляціології.

Аґассіс, Жан Луї Родольф

(Agassiz, Jean Louis Rodolphe)

Рік народження 1807
Місце народження Мотьє, Фрайбург, Швейцарія
Рік смерті 1873
Місце смерті Кембридж (США), Массачусетс, Сполучені Штати Америки
Alma mater Цюрихський університет, Цюрих
Напрями діяльності гляціологія

Життєпис

Вивчав медицину в університеті м. Цюриха (1824–1826), палеонтологію та анатомію — в університеті м. Гейдельберга (1826–1827) та герпетологію — в університеті м. Мюнхена (1827–1830). Доктор філософії (1829), доктор медицини (1830). Керував кафедрою природничих наук університету м. Невшатель, Швейцарія (1831–1846).

Найважливіші тогочасні дослідження присвячені викопним рибам, морським їжакам та льодовикам-глетчерам. Головні твори цього періоду: п’ятитомне «Дослідження викопних риб» (1833–1843), «Монографія викопних риб зі стародавнього червоного пісковику девонської системи Британських островів» (1845). Ж. Аґассіс — один з основоположників гляціології. Результати численних і тривалих спостережень над Аарськими льодовиками (біля витоків р. Ааре на схилах Бернських Альп у Швейцарії) викладені в його творах «Дослідження льодовиків» (1840) та «Льодовикова система» (1847). Був ревним захисником теорії Ж. де Шарпантьє (Швейцарія; 1786–1855) про поширення льодовиків.

1846 переїхав до США, працював професором в університетах Бостона, Чарльзтауна і Кембриджа (поблизу Бостона), де займався переважно продовженням своїх спостережень за льодовиками, дослідженнями фауни, читанням популярних лекцій, виданням популярних книжок та упорядкуванням колекцій університетських музеїв. Був одним із засновників Музею порівняльної анатомії при Гарвардському університеті, який суттєво збагатив експонатами. Його подорож до Бразилії (1865–1866) та подорож з метою вимірювання глибин навколо м. Горн (1870) сприяли поповненню колекцій.

В останні роки життя Ж. Аґассіс був затятим противником дарвінізму, залишаючись вірним школі Ж. Кюв’є (1769–1832). Головні твори американського періоду життя: чотиритомні «Внески до природничої історії Сполучених Штатів» (1857–1862), «Методи дослідження природничої історії» (1868).

За наукові здобутки був нагороджений медаллю Волластона (1836) Геологічного товариства Лондона та медаллю Коплі (1861) — найвищою нагородою Лондонського королівського товариства.

Література

  1. Marcou J. Life, letters and works of Louis Agassiz. New York : Macmillan & Co, 1896. p. 368.
  2. Филипченко Ю. Эволюционная идея в биологии. Москва: Изд. Сабашниковых. 288 с.
  3. Подольский Е. А. Неожиданный ракурс. Жан Луи Родольф Агассис // Материалы гляциологических исследований. 2007, вып. 103. с. 213–221.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Івченко А. С. Аґассіс, Жан Луї Родольф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аґассіс, Жан Луї Родольф (дата звернення: 20.11.2019).