Ахалтекінська порода коней
Ахалтекі́нська поро́да ко́ней — порода верхових коней.
Зміст
Історична довідка
Вважають найдавнішою за походженням. Виведена в сухому жаркому кліматі Туркменістану близько 5 тисяч років тому. Походить від прадавніх туркменського і лівійського коней, поширених у країнах Південно-Східної Азії та Аравійського півострова. Порода сформувалася в Ахал-Текінській оазі, де мешкало плем’я теке, що розводило коней. Завдяки високим акліматизаційним (див. Акліматизація) і верховим якостям, витривалості й нарядному екстер’єру цю породу використовували у виведенні багатьох верхових порід світу, зокрема арабської породи коней, чистокровної верхової, донської, російської верхової тощо.
Характеристика
Особливості будови
Ахалтекінська порода коней вирізняється тендітною конституцією та оригінальною будовою тіла: маленька суха голова, іноді клиноподібна, з розвиненою потилицею і великими виразними очима; пряма, часто випукла спереду шия, висока, гостра холка, довгий плаский корпус, вузькі груди, довга спина, круп з помірним нахилом, високо поставлений хвіст. Ноги тонкі, сухі, з довгими сухими п’ястками, довгими крутими путами, невеликими міцними копитами. Шкіра тонка, покривне волосся коротке, шовковисте. Оброслість гриви і хвоста незначна. Масть сіра, руда, гніда, ворона, булана, солова, ізабелова з характерними золотавими або сріблястими відтінками волосся. Коні характеризуються легкими і плавними рухами зі значним захопленням простору на всіх алюрах, також витривалістю і жвавістю, енергійним темпераментом, відданістю хазяїну. Висота в холці в середньому становить 155–160 см, обхват грудей — 175–190 см, обхват п’ястка — 18–20 см.
Значення
Ахалтекінську породу коней вважають національним надбанням Туркменістану і представниками найціннішого генофонду світу.
В Україні скакуни ахалтекінської породи досить рідкісні, їх використовують у шоу, кінному спорті та як тварин хобі-класу.
Додатково
Тварин здавна випробовували у перегонах на короткі (спринтерські) дистанції. 1935 відбувся історичний кінний перехід Ашгабад (тепер Ашгабат) — Москва, де представники ахалтекінської породи виявили надзвичайну витривалість у дальніх переходах. Відтоді їх випробовують у дистанційних пробігах і перегонах на довгих (стаєрських) дистанціях, також залучають до кінних шоу.
Література
- Дорофеев В., Дорофеева Н. Ахалтекинцы в спорте // Коневодство и конный спорт. 1982. № 6. С. 11–12.
- Климук А., Парфёнов В. Вопросы селекции и испытаний ахалтекинских лошадей // Коневодство и конный спорт. 1982. № 6. С. 8–9.
- Гопка Б., Хоменко М. Н., Павленко П. П. Конярство. Київ : Вища освіта, 2004. 319 с.
- Мирось В., Головко В., Ткачева И. Коневодство. Харьков : [б. и.], 2007. 185 с.
- Курская В. История лошади в истории человечества. Москва : Ломоносовъ, 2016. 272 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ткачова І. В. Ахалтекінська порода коней // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахалтекінська порода коней (дата звернення: 11.10.2026).
Оприлюднено: 26.01.2021
