Афінація

Афіна́ція (від фр. affiner — удосконалювати, очищати, з а — в, на і fin — тонкий, чистий, високої якості) — попереднє очищення цукрового піску від сторонніх домішок перед рафінуванням.

Історична довідка

Афінацію для підвищення якості білого цукру через підвищення якості жовтого цукру проводять від кінця 19 ст.

Характеристика

Афінація цукру — процес підвищення якості цукру третьої кристалізації чи цукру-сирцю змиванням з поверхні значної частини сторонніх домішок. Білий цукор одержують з сиропу та розчину жовтих цукрів. Для повнішого вилучення сахарози з відтоків проводять дві чи три кристалізації. При цьому одержують жовті цукри. Під час центрифугування (див. Центрифуга) утфелю — густої в’язкої маси, яка складається з кристалів цукру й міжкристальної рідини — на поверхні кристалів цукру залишається плівка міжкристального розчину чи меляси. Для підвищення якості білого цукру підвищенням якості жовтого цукру та його розчину (клеровки), що направляють на одержання білого цукру, проводять афінацію жовтого цукру останньої кристалізації. При цьому зменшувалася в’язкість розчину, товщина плівки та кількість несахарозних речовин у плівці.

Класифікація

Афінація цукру в змішувачі

Під час центрифугування утфелю останнього ступеня кристалізації в плівці на поверхні кристалів цукру залишається міжкристальний розчин (12–18 %). Чистота жовтого цукру разом із цим розчином становить 93–95 %. Для підвищення чистоти цукру проводять афінацію змішуванням його в афінаційному змішувачі (афінаторі) з розбавленим (до 74–76 % сухих речовин) першим відтоком утфелю першої кристалізації. Частка сухих речовин в афінаційному утфелі становлять 89–90 %. Афінаційний утфель, що утворився, перемішують у змішувачі протягом 20 хв за температури близько 65 °С.

Афінація цукру в центрифугах

Афінація цукру третьої кристалізації в афінаційному змішувачі має певні недоліки: для її проведення потрібне додаткове обладнання (центрифуги, афінатор, насоси тощо), під час перемішування частина кристалів цукру руйнується. Під час центрифугування ці частинки кристалів потрапляють в афінаційний відтік. Для промивання кристалів використовують воду, у якій частина з них розчиняється. Тому на деяких заводах типову схему афінації заміняють промиванням цукру останньої кристалізації в центрифугах першим відтоком утфелю першої кристалізації або мелясою. Обидва продукти потрібно розбавити до вмісту сухих речовин 74–76 % та підігріти до 80–85 °С. Розчин для промивання подають у центрифугу через форсунки відразу після відокремлення основної маси міжкристального розчину.

Інколи об’єднують обидва процеси (афінація цукру в афінаторі та промивання його в центрифугах). Для цього розроблена здвоєна центрифуга безперервної дії з інерційним вивантаженням цукру.

Технологічні параметри проведення афінації

Під дією значної різниці концентрації несахарозних речовин у плівці на кристалах (наприклад, чистота близько 60 %) і в афінаційному розчині (чистота близько 82 %) частина несахарозних речовин з плівки переходить в афінаційний розчин. При цьому його чистота, уміст сухих речовин і в’язкість знижуються, що під час центрифугування дає змогу залишити на поверхні кристалів тоншу плівку міжкристального розчину та підвищити чистоту цукру. За чистотою афінаційний утфель наближається до утфелю другої кристалізації, але за середнім розміром кристалів значно відрізняється. Тому доцільно центрифугувати їх окремо. Афінаційний утфель центрифугують за температури 45–50 °С. Під час застосування промивання витрата гарячої води становить до 1 % від маси утфелю. Перший і другий відтоки об’єднують. Після промивання чистота цукру, який називають цукром-афінадом, підвищується до 96–97 %, а забарвленість зменшується в 2–3 рази. Чистота афінаційного відтоку на 2,5–3 % нижча за чистоту афінаційного розчину, витрата якого становить 4,5–5 % від маси цукрових буряків .

Література

  1. Хоменко М. Д., Скорик К. Д., Чупахіна В. П. та ін. Технологічний процес виробництва цукру з цукрових буряків: правила усталеної практики 15.83-37-106-2007. Київ : Цукор України, 2008. 420 с.
  2. Скорик К. Д. Якість цукру: вимоги, контроль, менеджмент. Київ : Сталь, 2009. 99 с.
  3. Ліпєц А. А., Логвін В. М., Скорик К. Д. та ін. Технологія цукру : в 3 т. Київ : Експрес-об'ява, 2015. Т. 3: Кристалізація. 208 с.

Автор ВУЕ

Н. А. Гусятинська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гусятинська Н. А. Афінація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афінація (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ