Африканська музика

Африка́нська му́зика — музична культура мешканців західної, центральної та південної частин Африки, об’єднаних спільністю музичної мови, ладової системи, ритміки, музичного інструментарію тощо.

Характеристика

Для африканської музики типовим ладом є пентатоніка. Її ритміці властива складність завдяки застосуванню розвинених форм поліметрії та поліритмії, створених спільним перехресним звучанням ритмів кількох барабанів, що дає ефект синкопування (див. Синкопа).

Для вокальної манери (див. Вокальне мистецтво) африканської музики характерні напруженість і хрипуватість звучання, вібрація, глісандування інтонацій, горлові та носові звуки, високий фальцет, вигуки, контрастне використання крайніх регістрів, питально-відповідна структура перегуків виконавців. До інструментарію африканської музики входять сотні різновидів барабанів, ксилофон, маримба, там-там, гонг, дзвіночки, тріскачки, ріг, труба, флейта тощо.

Історична довідка

Африканська музика, експортована з невільниками (див. Рабство) до США, суттєво вплинула на появу нових музичних форм, зокрема джазу. Народи африканських країн напрочуд музикальні. Музика, спів і танці є важливими елементами різноманітних африканських обрядів, більшість яких зберегли свою значущість та основну структуру до наших днів. Саме через обряди африканці висловлювали почуття єднання зі своїми племенем, народом.

У багатьох африканських культурах існує уявлення про те, що музика наділена особливою життєвою силою, світ тримається завдяки музиці, пісні й танцю. Гра на музичних інструментах існує як окремий жанр та акомпанемент.

Історично музика Малі сформувалася під впливом середньовічних держав Малі, Гани, Сонгаю, Нігерії — пов’язана з народами хауса, йоруба, біні. При дворах їх правителів, а також у середньовічних Лунда, Ндонго (тепер Ангола), Ньоро, Нкоре, Торо (тепер Уганда) існували церемоніальні оркестри. На музичні традиції Зімбабве й Мозамбіку великий вплив справило мистецтво маромбе; музика Беніна, Гамбії, Нігера, Сенегалу пов’язана з гріотами. На музику Північноафриканських країн, а також Гвінеї, Гани, Кот-д’Івуару, Сенегалу, Того, Судану та інших суттєво вплинула арабська музична культура.

У колоніальний період, за проникнення до Африки європейців і поширення християнства сформувалися пісенні стилі, в яких поєдналися африканські та європейські музичні елементи.

Під час боротьби за незалежність у багатьох країнах Африки виникли й набули популярності так звані героїчні пісні.

Звільнення від колоніальної залежності після 1960-х сприяло активному розвитку музики, зокрема, появі композиторських шкіл. У 1940–1950 почала формуватися композиторська школа в ПАР [відомі представники А. К. В. ван Вік (1916–1983), Гідеон Фаган (1904–1980)] та ін.

В Анголі виникненню композиторської школи сприяли Ф. Мукенга (нар. 1949), Ф. Зау (нар. 1949); у Гані — Е. Аму (1899–1995), Ф. К. Гбехо (1904–1976) та ін. Згодом вони були також створені у Нігерії, Кенії, Уганді, Судані тощо.

У країнах Африки відбуваються музичні фестивалі та конкурси. Від 1962 у м. Ель-Джемі (Туніс) відбувається щорічний фольклорний фестиваль. З 1966 за ініціативою Сенегалу проходить Всесвітній фестиваль африканського мистецтва.

Література

  1. Музыка народов Азии и Африки : в 5 вып. Москва : Советский композитор, 1969–1987.
  2. Очерки музыкальной культуры народов Тропической Африки. Москва : Музыка, 1973. 192 с.
  3. Historia Afryki. Do początku XIX wieku. Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1996. 1355 p.
  4. Зайцев А. В. Африкано-американская музыка и проблемы африкано-американской идентичности. Москва : Институт Африки РАН, 2004. 138 с.
  5. Kubik G. Theory of African Music : in 2 vol. Chicago; London : The University of Chicago Press, 2010.
  6. Mukuna K. wa. Musical Cultures of the World. Dubuque : Kendall Hunt Publishing Company, 2019. 242 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Африканська музика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Африканська музика (дата звернення: 24.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ