Афраште, Мохаммад Алі

Афраште́, Мохамма́д Алі́ (перс. محمدعلی افراشته‎; ім’я при народженні Мохаммад Алі Рад Базкальєї; 1908, м. Рашт, Іран — 07.05.1959, м. Софія, Болгарія) — письменник, журналіст, громадський діяч. Писав перською мовою.

Афраште, Мохаммад Алі (محمدعلی افراشته)
Народження	1908
Місце народження	Рашт, Іран
Смерть	07.05.1959
Місце смерті	Софія, Болгарія
Напрями діяльності	літературна творчість, поезія

Життєпис

Народився в сім’ї шиїтського вченого-богослова.

Юнаком працював продавцем крейди, учнем у будівельних компаніях та брокерських фірмах нерухомості, архітектором, підробляв у театрі актором, скульптором, художником, журналістом і поетом.

Від 1935 співпрацював із газетами «Омід» (перською «امید»; «Надія») і «Тоуфік» (перською «توفیق»; «Успіх»), опанував сатиру.

Член Народної партії Ірану. Від 1953 після перевороту в Ірані півтора року переховувався від влади, 1955 виїхав з країни. У Болгарії жив під псевдонімом Хасан Шаріфі.

Помер від хвороби серця, похований на одному з цвинтарів у м. Софії. На надгробку висічено рядок із його вірша: «О, моє перо і мої руки, будьте зламаними, якщо не служите знедоленим» (перською «بشکنی ای قلم ای دست اگر / پیچی ازخدمت محرومان سر»).

Діяльність

Афраште з юнацьких років займався громадською діяльністю. Від 08.03.1951 до початку політичного перевороту 19.08.1953 видавав власну газету гумористичного, сатиричного та політичного спрямування «Челенгяр» (перською «چلنگر»; «Слюсар»). У ній публікували поезії мовою місцевих говорів: гілянським, азербайджанським, курдським, лурським, туркменським, мазендеранським та ін. На тематику творів газети «Челенгяр» впливали настрої періоду націоналізації нафтової промисловості, сповнені марксистськими переконаннями (див. Марксизм), які пропагувала Народна партія Ірану. У той період написав твори, що увійшли до збірки «Сорок оповідань» (перською «چهل داستان»).

Творчість

1945 видав збірку поезій «Ей, як сказав» (перською «ای گفتی»).

З 11.09.1948 до 04.02.1949 його твори опубліковані у виданні Народної партії Ірану (حزب تودۀ ایران).

1979 вийшла збірка поезій, присвячених ідеології Народної партії Ірану (перською «مجموعهآثارمحمدعلیافراشتهشاعرتودهای»).

У болгарському тижневику «Шершень» («Стършел») публікував прозові твори болгарською мовою.

1959 після смерті письменника за сприяння болгарського сатирика Д. Белаконева в м. Софія видано збірку оповідань «Ніс Шаха» (перською «دماغ شاه»). У лютому 2010 за підтримки Бехзада Мусаї (بهزاد موسایی), гілянського письменника та дослідника, вийшов переклад цієї збірки перською мовою.

Додатково

Вірші поета, чимало з яких написані на місцевому гілянському діалекті, користувалися особливою популярністю на батьківщині поета, , де їх співали серед простого люду.

Твори

Р о с. п е р е к л. — Горячий характер; 50 тысяч; Храбрец // Забавные рассказы. Москва : Издательство иностранной литературы, 1958. С. 76–89.
[Сочинения] // Современная персидская поэзия / Пер. с перс. Москва : Госполитиздат, 1959. 359 с.
Странствующие павлины // Гулистон. 1959. № 1. С. 133–137.

Література

Дорри Дж. Персидская сатирическая поэзия: 40–50-е годы XX в. Москва : Наука, 1965. С. 45–216.
Гаджиева X. О рассказах Мохаммада Али Афраште // Вопросы иранской филологии : в 2 вып. Баку : «Элм», 1966. Вып. 1. С. 234.
Никитенко Е. Л. Персидская проза XX–XXI веков в русских переводах. Москва : Издательский дом Высшей школы экономики, 2020. 156 с.

Автор ВУЕ

І. Д. Левчин

Покликання на цю статтю: Левчин І. Д. Афраште, Мохаммад Алі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афраште, Мохаммад Алі (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2021