Аустеніт

Аустені́т — структурний складник залізовуглецевих сплавів, що виникає під час їхньої термічної обробки та є твердим розчином вуглецю й легувальних елементів у гамма-залізі.

Назва походить від прізвища металурга В. Робертса-Остена (1843–1902; Велика Британія).

Гамма-залізо — одна з алотропних модифікацій (див. Алотропія) заліза, у яку воно переходить за температури від 910 °С до 1 400 °С.

Кристалічна структура аустеніту — кубічна гранецентрована ґратка з атомів заліза, у якій є атоми вуглецю. Оскільки вони більші за розмір пор ґратки, то внаслідок потрапляння в ґратку остання спотворюється, тому решта пор стають недоступними для інших атомів вуглецю.

Структуру аустеніту можна стабілізувати за допомогою легування, бо всі домішки, які розчиняються в залізі, впливають на температурний інтервал існування його алотропних модифікацій, зокрема й аустеніту.

Максимальний уміст вуглецю в аустеніті — 2,03 %.

У вуглецевих сталях і чавуні аустеніт стійкий за температури понад 723 °С, а у високоголегованих сплавах з умістом нікелю (8–10 %) може залишатися стійким і за звичайної температури.

Аустеніт вирізняється високою в’язкістю, пластичністю, порівняно низькими (якщо немає легувальних елементів) міцнісними характеристиками; немагнітний.

Густина аустеніту більша за густину інших структурних складників залізовуглецевих сплавів. Охолоджуючись, аустеніт перетворюється на бейніт, мартенсит або перліт.

Література

Кузін О. А., Яцюк Р. А. Металознавство та термічна обробка металів. Львів : Афіша, 2002. 304 с.
Галико А. В., Кузик О. В., Кропівний В. М. та ін. Матеріалознавство. Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2015. 168 с.
Krauss G. Steels: Processing, Structure, and Performance. Materials Park : ASM International, 2015. 704 p.
Черненко В., Бялик О., Писаренко В. та ін. Металознавство. Київ : Політехніка, 2018. 384 с.