Атол

Острів Вейк — колишній вулканічний острів, що став атолом. Фото 2009

Ато́л (мальд. ațolu, від малай. замкнений) — кораловий острів чи архіпелаг у вигляді суцільного або розірваного кільця, що оточує неглибокий (до 100 м) внутрішній басейн — лагуну.

Будова

Атоли різноманітні за конфігурацією й розмірами, зазвичай складаються із зовнішнього схилу рифу, рифової платформи й лагуни.

Висота над середнім рівнем океану зрідка перевищує 3–5 м.

Підводними основами атолів зазвичай є височини океанічного ложа вулканічного походження. Корали атола часто увінчують край згаслого підводного вулкана, лагуна утворюється над вулканічним кратером або кальдерою, а її верхній край лишається вище рівня води або на невеликих глибинах, що дає змогу коралам формувати рифи.

Для збереження атола ерозія підводної гори або коливання рівня океану мають бути достатньо повільними, щоб рифи могли наростати вгору й назовні, замінюючи втрачену висоту. Атоли досить вимогливі до комплексу природних умов: температури повітря й води, сталого рівня солоності й динаміки океанічних вод, їхньої чистоти тощо.

Іноді кільце атола утворюють окремі острови, деякі з них мають власну лагуну або створюють неповне кільце, що відкривається в бік головної лагуни широким каналом. Наприклад, атол Кваджалейн в архіпелазі Маршаллові острови складається з 97 островів (загальною площею 16,4 км²) та має найбільшу лагуну в світі, витягнуту на 300 км (площею 2 174 км²).

Поширення

Атоли поширені в тропічній зоні, більшість — у Тихому океані (сконцентровані в архіпелазі Туамоту, на Каролінських островах, Маршаллових островах, островах Коралового моря та інших) та Індійському океані (Мальдівські острови, острови Лаккадівського моря, Сейшельські острови). В Атлантиці єдина атолова група колумбійських островів відома на південному заході Карибського моря.

Формування

За гіпотезою (1842) Ч. Р. Дарвіна, формування атола пов’язане з повільним зануренням острова, оточеного кільцем бар’єрного коралового рифу, який поступово обростає колоніями коралів.

За іншою концепцією, запропонованою геологом Р. Дейлі (1871–1957; Канада), формування атолів відбувається внаслідок підняття рівня Світового океану через танення льодовиків покривних, а не занурення дна, про що свідчать однакові глибини (до 270 м), на яких починаються коралові рифи різних атолів.

Література

  1. Игнатьев Г. М. Тропические острова Тихого океана. Москва : Мысль, 1979. 270 с.
  2. Sheppard C. Coral Reefs of the United Kingdom Overseas Territories. Dordrecht : Springer, 2013. 323 p.
  3. Nunn P. D. Pacific Atolls: A World Apart // Geomorphological Landscapes of the World. Dordrecht : Springer, 2014. 375 p.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Атол // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атол (дата звернення: 30.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ