Атлантичний геосинклінальний пояс
Атланти́чний геосинкліна́льний по́яс — рухома ділянка земної кори в північній частині Атлантичного океану.
Проходить по лінії: Шотландія — Скандинавія — Шпіцберген — схід Гренландії та Ньюфаундленду — Аппалачі — захід і південь Мексиканської затоки — Гондураська затока.
Відокремлює Північноамериканську платформу від Східноєвропейської платформи і зчленовується із Середземноморським геосинклінальним поясом на півдні та Урало-Монгольським геосинклінальним поясом на сході.
Складчасте горотворення відбувалося в силурі й на початку девону. У мезозої Атлантичний геосинклінальний пояс почав розділятися новоутвореним Атлантичним океаном; у кайнозої окремі ділянки пояса зазнали епіплатформенного орогенезу.
Додатково
У Норвегії Атлантичний геосинклінальний пояс ще називають Феннмаркським, у Шотландії й Ірландії — Грампіанським, американську частину називають Ньюфаундлендо-Аппалацьким геосинклінальним поясом.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Павловська Т. С. Геоморфологія: терміни й поняття. Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2009. 284 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Атлантичний геосинклінальний пояс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атлантичний геосинклінальний пояс (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.12.2022