Атитюд
Атитю́д (фр. attitude — поза, положення, поведінка, позиція) — багатозначний термін.
У соціології
У соціології, соціальній психології— схильність суб’єкта до певного сприймання соціальних об’єктів (ситуацій), їх оцінювання і відповідних дій. У російській школі досліджень психології аналогом атитюду є термін «соціальна установка»; в Україні використовуються функціонально тотожні терміни-синоніми «соціальне настановлення» і «соціальна настанова».
Атитюд є різновидом більш загального психічного явища — так званого фіксованого настановлення. Останнє регулює найелементарніші поведінкові акти людини, пов’язані зі задоволенням потреб фізичного існування. Натомість атитюд формується та функціонує як елемент і її психологічної структури, і тієї системи соціальних та політичних відносин, міжособистісних стосунків, у яку включена людина; відображає не лише її власні потреби, а й очікування та вимоги оточення.
Сукупність атитюдів, з одного боку, «автоматизує», з другого — стабілізує соціальну поведінку.
Завдяки атитюду соціальна поведінка індивідів і груп набуває відносно стійкого й цілеспрямованого характеру, що уможливлює її прогнозування. Водночас атитюди можуть зумовлювати певну інертність, заскорузлість соціальної поведінки, нездатність суб’єкта змінити її з огляду на нові реалії, тверезо обміркувати ситуацію і коригувати її сприймання.
Поняття атитюду введено 1918 соціологами В. Томасом та Ф. Знанецьким. Згодом проблематику атитюду інтенсивно розробляли Ф. Гайдер (1896–1988; Австрія, США), К. Говленд (1912–1961), Т. Ньюком (1903–1984), Ч. Осгуд (1916–1991; усі — США), Л. Фестінгер, М. Шеріф (1906–1988; Туреччина, США). Вони виявили фундаментальні закономірності формування, функціонування та зміни атитюду.
Література
- Слюсаревський М. М., Хазратова Н. В. Основні зарубіжні та радянські соціально-психологічні теорії // Історіографічні та методологічні координати теорій соціальної психології. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. С. 155–212.
- Vogel T., Wanke M. Attitudes and Attitude Change. London; New York : Routledge, 2016. 340 p.
- Perloff R. M. The Dynamics of Persuasion: Communication and Attitudes in the 21st Century. 6th ed. New York : Routledge, 2017. 648 p.
У класичному танці
Одна з основних поз класичного танцю, головною особливістю якої є зігнуте коліно піднятої і відведеної назад ноги.
Література
- Захарчук Н. В. Словник хореографічних термінів. Луцьк : Твердиня, 2013. 27 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Атитюд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атитюд (дата звернення: 24.01.2021).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2021