Астряб, Матвій Григорович

Астря́б, Матвій Григо́рович (01.08.1843, с. Висова, тепер с. Висова-Здруй Горлицького повіту Малопольського воєводства, Польща — 18.01.1925, м. Лубни, тепер Україна) — історик, краєзнавець, педагог, громадський діяч.

Астряб, Матвій Григорович
Народження	01.08.1843
Місце народження	Висова
Смерть	18.01.1925
Місце смерті	Лубни
Місце діяльності	Україна, Росія, Грузія
Напрями діяльності	архівознавство, краєзнавство, історія

Життєпис і діяльність

Походив із селянської родини. 1859–1862 здобув початкову освіту в Горлицькому початковому училищі (м. Горлиці, тепер Польща). 1862–1866 навчався в Перемиській гімназії й одночасно в Перемиському псаломницькому училищі (м. Перемишль, тепер Польща). Не завершивши навчання, виїхав до Російської імперії, оселився в м. Києві. За сприяння директора Першої київської чоловічої гімназії О. Андріяшева (1826–1907) продовжив навчання в цьому закладі.

1869–1873 навчався на слов’яно-російському відділенні історико-філологічного факультету Імператорського університету Св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Згодом недовго працював викладачем у Першій київській чоловічій і Глухівській гімназіях.

1874 за власним бажанням переведений на викладацьку роботу до гімназії в м. Кутаїсі (тепер Грузія).

1880–1893 — викладач давньогрецької мови й латини в гімназії м. Катеринодара (тепер м. Краснодар, РФ).

Після виходу на пенсію 1893 оселився в Лубенському повіті (тепер Полтавська обл.), зайнявся господарством, але через нестабільний дохід відновив педагогічну працю.

1904–1910 — вихователь у Полтавському пансіоні-притулку. З 1907 — член Полтавської вченої архівної комісії (див. Архівні губернські комісії).

Організатор і перший керівник архіву в м. Лубнах (1920–1925), засновник і перший голова Лубенської повітової архівної комісії (1921). З 1923 — член Лубенського наукового товариства при ВУАН.

Праці

Автор низки розвідок з історії Полтавщини, базованих на матеріалі місцевих архівів. Праці, написані на початку 1920-х, збереглися в рукописах, особливо цінною вважається монографія «Малоросійський Лубенський полк» (1923; зберігається в Санкт-Петербурзькій філії Архіву РАН).

Праці

Процессы Андрея Марковича // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1909. Т. 6; 1910. Т. 7;
Старая Полтавщина и столетняя тяжба Марковичей со Свечками и Ивасютами: 1720–1827 гг. // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1912. Т. 8;
Земли церквей Лубенского духовного правления в 1787 г.: материалы к генеральному межеванию // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1913. Т. 10;
Лубенский монастырь // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1915. Т. 13.

Література

Івченко Л. Матвій Григорович Астряб // Нові дні. 1960. Ч. 126–127.
Ванцак Б. Сторінки життя та діяльності М. Г. Астряба // Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської Вченої Архівної Комісії: 1903–1993. Полтава, 1993.
Зленко Г. Призабута автобіографія М. Г. Астряба // Архівний збірник на посвяту 90-річчю Полтавської Вченої Архівної Комісії: 1903–1993. Полтава, 1993.
Чиркова М. М. Г. Астряб і лубенські архіви // Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань (1917–1921). Київ, 1998.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Астряб, Матвій Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астряб, Матвій Григорович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2020