Астрофічний вірш

Астрофі́чний вірш (від грец. ἄστροφος — безстрофний) — вірш без симетричного членування на строфи; рядки, що можуть бути як рівно-, так і різноскладовими чи вільно переходити від двовірша в чотиривірш тощо.

В астрофічному вірші посилюється розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур навіть у межах одного розміру, що сприяє увиразненню поетичного мовлення і в силабо-тонічній, і в тонічній системах віршування, у фігурних віршах: думи, «Сон», «Великий льох» Т. Шевченка, «Чого являєшся мені...» І. Франка, «Моє кохання» М. Семенка, «Плуг» П. Тичини, «Дзвін гетьмана Івана Мазепи» М. Сарми-Соколовського тощо.

Приклад римованого астрофічного вірша з доробку А. Кичинського:

Казка про зозулю

Жила та була собі баба Марина,

і якось літати

надумалось їй.

Востаннє собаку з котом

помирила —

і стала зозулею

в казці моїй.

Сидить на калині

в зимовому лузі.

Летіла б у літо зелене —

так ні.

Кує, не змовкає на мерзлім галуззі.

Калині.

Собаці.

Коту.

І мені.

Кичинський А. І. Землі зелена кров: поезії.

Київ : Молодь, 1982. 80 с.

Астрофічний вірш може бути неримованим, з вільним чергуванням клаузули. В античній літературі такими були епічні вірші (наприклад, поеми Гомера), на протиставлення ліричним у формі строф. Уже середньовічна поезія порушує ці вимоги. Зокрема, «Пісня про Нібелунгів» мала строфи, а пізньолатинські поети зверталися до астрофічного вірша.

Література

Качуровський І. Строфіка. Київ : Либідь, 1994. 272 с.
Ковалів Ю. І. Астрофічний вірш // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Київ : Видавничий центр «Академія», 2007. Т. 1. С. 102.
Кшевецький В. С. Архітектоніка полістрофічних нерівнострофічних творів Валерія Брюсова та Миколи Вороного // Питання літературознавства. 2009. Вип. 77. С. 79−88. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pl_2009_77_12
Кицан О. В. Інтермедіальність поетики Василя Голобородька // Питання літературознавства. 2013. № 88. С. 329–339. URL: http://pytlit.chnu.edu.ua/article/view/73249/68586
Костенко Н. Строфіка Тараса Шевченка як версифікаційний феномен романтичної творчості // Шевченкознавчі студії. 2014. Вип. 18. С. 65−75. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Shs_2014_18_10
Штаєр І. Античні форми у творчості Івана Франка (версифікаційний аспект) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2015. № 71 (1127). С. 132−137. URL: https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/1862

Автор ВУЕ

Ю. І. Ковалів

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. І. Астрофічний вірш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрофічний вірш (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020