Астеїзм

Астеї́зм (від грец. ἀστεισμός — жарт, дотеп) — різновид іронії як тропа: похвала у формі осудження і навпаки.

Уперше астеїзм під назвою «посмҌяніє» було згадано у тематичній класифікації мовностилістичних засобів у «Ізборнику Святослава». Власне термін астеїзм використав у своїй класифікації М. Довгалевський у праці «Поетика». Цей засіб використовували в сатиричних творах Т. Шевченко, І. Франко, В. Самійленко та інші українські поети у всіх літературних родах, але найчастіше — у гуморі чи сатирі.

Цитата

«Що за славний рік новий! Хоч співай, хоч вовком вий…»
(В. Самійленко «1908 рік» / Самійленко В. І. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. — К.: Наук. думка, 1990. — С. 165–166).

Література

Куньч З. Найдавніші класифікації стилістичних засобів мовлення в українській науці // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Проблеми української термінології. 2010. № 675. С. 136–138.