Астахова, Поліна Григорівна
Аста́хова, Полі́на Григо́рівна (30.10.1936, м. Запоріжжя, тепер Україна — 05.08.2005, м. Київ, Україна) — спортсменка (спортивна гімнастика), тренер, заслужений майстер спорту (з 1960), заслужений тренер України (з 1980), заслужений тренер СРСР (з 1986), багаторазова чемпіонка.
|
Астахова, Поліна Григорівна | |
|---|---|
| Народження | 30.10.1936 |
| Місце народження | Запоріжжя |
| Смерть | 05.08.2005 |
| Місце смерті | Київ |
| Напрями діяльності | спортсменка (спортивна гімнастика), тренер. |
Життєпис
У роки Другої світової війни родину евакуйовано до міст Теберди, Черкеська, згодом Сєвероуральська (усі — Російська Федерація). 1950 сім’я переїхала до м. Донецька. Того ж року Астахова вступила до Донецького технікуму фізичної культури і спорту (з 1996 — Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту при Українському державному університеті фізичного виховання і спорту). Першим тренером зі спортивної гімнастики став В. О. Смирнов. Тренувалася в секції спортивної гімнастики Палацу спорту «Шахтар» (з 1952).
Закінчила 1969 Київський державний інститут фізичної культури (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України) за фахом тренер-викладач.
Спортивна кар’єра
Кар’єра гімнастки
Виступала за «Шахтар» (м. Донецьк, 1954–1959), «Авангард» (м. Київ, 1960–1963), СКА (м. Київ, 1964–1972).
У 1954 почала брати участь в чемпіонатах СРСР. 1959 стала абсолютною чемпіонкою СРСР. Чемпіонка СРСР у вправах на брусах (1959, 1960, 1963, 1965), колоді гімнастичній (1961), у вільних вправах (1959, 1960, 1964, 1965). Срібна призерка Чемпіонату СРСР у багатоборстві (1965), вправах на брусах гімнастичних (1958, 1961, 1962, 1964), колоді (1959, 1960), вільних вправах (1961, 1963). Бронзова призерка в багатоборстві (1956, 1958, 1962, 1963), опорному стрибку (1956), вільних вправах (1962), вправах на брусах (1956, 1957, 1967), колоді (1965). Володарка Кубку СРСР у багатоборстві (1959, 1960, 1963, 1965).
Астахова упродовж 1955–1966 входила до складу жіночої збірної команди СРСР зі спортивної гімнастики. Двічі (1958, 1962) ставала чемпіонкою світу в командній першості. Срібна призерка у вправах на брусах (1958) та в командній першості (1966). У 1959 здобула титул чемпіонки Європи у вільних вправах та у вправах на брусах, 1961 — дві золоті медалі у вправах на брусах та колоді й дві срібні медалі в багатоборстві та вільних вправах. Астахова брала участь в трьох Олімпійських іграх, на яких загалом виборола 10 медалей. На Літніх Олімпійських іграх 1956 у м. Мельбурні здобула золоту медаль в командній першості (наймолодша учасниця радянської збірної) та бронзову нагороду в групових вільних вправах. На Літніх Олімпійських іграх 1960 у м. Римі стала чемпіонкою в командній першості та у вправах на брусах, здобула срібну медаль у вільних вправах та бронзову — в багатоборстві. На Літніх Олімпійських іграх 1964 у м. Токіо здобула золоті медалі в командній першості та вправах на брусах, срібну у вільних вправах та бронзову медалі — в багатоборстві.
Пройшла відбіркові змагання на Літні Олімпійські ігри 1968 у м. Мехіко, але не змогла взяти участі через стан здоров’я.
1972 завершила спортивну кар’єру як гімнастка.
Кар’єра тренера
Працювала тренером. Протягом 1972–1990 — старший тренер збірної команди Української РСР, 1991–1996 — України та СРСР (1972–1980) зі спортивної гімнастики. Як тренер виграла дві олімпійські золоті медалі в командній першості на Літніх Олімпійських іграх 1972 та Літніх Олімпійських іграх 1980.
Була наставницею олімпійських чемпіонок і призерок міжнародних першостей з гімнастики, серед яких Н. Кім, С. Захарова, Л. Подкопаєва.
1973 стала суддею міжнародної категорії.
Нагороди і визнання
Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1960), «Знак пошани» (1972), княгині Ольги 3 ступеня (2002), медалями.
Занесена до Міжнародної зали слави зі спортивної гімнастики в м. Оклахома-Сіті, США (2002).
Зображена на поштовій марці СРСР, присвяченій IX Всесоюзній Спартакіаді школярів в м. Мінську (1965).
31.10.2011 в м. Донецьку на стіні Палацу спорту «Шахтар» встановлено меморіальну дошку (художник Г. Грибов) на честь того, що в палаці протягом 11 років тренувалася П. Астахова (1952–1963).
Література
- Бородина Л. Русская грация // Физкультура и спорт. 1961. № 3. С. 6–8.
- Спортивна гімнастика на Україні. Київ : Держвидав, 1961. 40 с.
- Історія спортивної гімнастики в Україні / Уклад.: П. І. Євстратов, Я. Б. Зорій, О. Д. Гауряк. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2016. 107 с.
- Краткая олимпийская энциклопедия / Авт.-сост. В. Штейнбах. Москва : Олимпия ; Спорт, 2016. 511 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Астахова, Поліна Григорівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астахова, Поліна Григорівна (дата звернення: 11.11.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.08.2020
