Астаф'єва, Віра Леонідівна

Аста́ф’єва, Ві́ра Леоні́дівна (1867, тепер Сумська область, Україна — 04.12.1927, м. Київ, тепер Україна) — оперна і камерна співачка (драматичне сопрано), педагог. Племінниця скульптора В. Беклемішева.

Астаф'єва, Віра Леонідівна
Народження	1867
Місце народження	Сумська область
Смерть	04.02.1927
Місце смерті	Київ
Напрями діяльності	оперна і камерна співачка, педагог

Життєпис

Виховувалася у мистецькому оточенні. Закінчила Київське музичне училище (1882–1886, клас вокалу К. Брагіна). Удосконалювала майстерність у Міланській консерваторії (1887–1889, клас К. Галетті та В. Ванцо).

Солістка театрів: Київської російської опери (1886–1887, 1892–1895, 1910–1911; тепер Національна опера України), Казанської опери (1895–1896; тепер Татарський академічний театр опери та балету імені Муси Джаліля), Саратовської опери (1896–1897; тепер Саратовський академічний театр опери та балету), Опери Солодовникова у м. Москві (1899–1900, 1901–1902), Тифліської опери (1900–1901; тепер Тбіліський державний оперний театр імені З. Паліашвілі), «Нової опери» у м. Санкт-Петербурзі (1902–1904).

Упродовж 1897–1898 здійснила гастрольне турне: міста Вільно (тепер Вільнюс), Рига, Мінськ та ін.

Співала в Італії в оперних театрах міст Пізи, Кремони, Мессіни, Генуї, Турина, Парми, Трієста (1889–1892, 1899–1901, 1905–1908).

Виступала в театрі «Ла Скала» (1892, 1894, 1907, 1908–1912). Гастролювала в Америці (1907), Австрії.

Викладала у приватних музичних школах м. Києва (1913–1919), Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (1912–1918). Професор Музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1919–1927). З-поміж учнів — співак (баритон) В. Будневич (1891–1957; Україна).

Творчість

Вирізнялася потужним голосом широкого діапазону, з особливою м’якістю тембру та гнучкістю.

У репертуарі — понад 60 провідних партій в операх світової класики, народні пісні.

Перша виконавиця партії Ольги («Потьомкінське свято» М. Іванова), Мададжари («Мададжара» Б. Яновського).

Серед партій: Маргарита («Фауст» Ш. Гуно), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Наталія, Ліза, Кума («Опричник», «Пікова дама», «Чародійка» П. Чайковського), Волхова («Садко» М. Римського-Корсакова), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Аїда, Амелія, Дездемона, Леонора («Аїда», «Бал-маскарад», «Отелло», «Трубадур» Дж. Верді), Рахіль («Жидівка» Ж.-Ф. Галеві), Валентина, Селіка («Гугеноти», «Африканка» Дж. Мейєрбера), Венера («Тангейзер» Р. Вагнера), Джоконда («Джоконда» А. Понкієллі), Юдіф («Юдіф» О. Сєрова), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Заза («Заза» Р. Леонкавалло), Марія («Цар і тесля» А. Лорцинга) та інші.

Однією з перших пропагувала українську культуру за кордоном. У Росії та Італії постійно популяризувала українські народні пісні та романси М. Лисенка, виконувала також романси П. Чайковського. Виступала на сцені разом з О. Антоновським, О. Брагіним, О. Мишугою.

Література

Астаф’єва Віра Леонідівна // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А. Кудрицький, М. Лабінський. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. С. 28.
Лисенко І. Словник співаків України. Київ : Рада, 1997. С. 17.
Лисенко І., Шевчук О. Астаф’єва Віра Леонідівна // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С. 105.
Лисенко І. Співаки України. Енциклопедичне видання. Київ : Знання, 2011. С. 24.

Автор ВУЕ

О. М. Німилович

Покликання на цю статтю: Німилович О. М. Астаф'єва, Віра Леонідівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астаф'єва, Віра Леонідівна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.08.2020