Астаматій, Євстафій

Астама́тій, Євста́фій (Остаметенко, Остафій або Остап; дата і місце народження невідомі — 1678, м. Немирів, тепер Вінницька обл., Україна) — військовий і державний діяч, наказний гетьман Правобережної України (1677–1678), керівник митної служби гетьмана
Б.-З. Хмельницького (1654–1656), посол-резидент України в Османській імперії (1674–1675).

Походив з грецької родини, яка проживала на Поділлі. У різних джерелах трапляються також ін. варіанти прочитання прізвища — Астаматенко, Остаматій, Стоматій, Остаматенко, Стоматенко, Стамагєнко, Стомагаєнко тощо.

У квітні 1654 Б.-З. Хмельницький доручив йому збирати митний податок («індикт») з імпортних московських (хутра, соболі, куниці та ін.) товарів, що ввозилися до України. Йому підпорядкувалися деякі урядовці, а зібране мито він мав віддавати до скарбниці Війська Запорозького. Активно співпрацював з генеральним писарем І. Виговським, постійно повідомляв його про міжнародні та прикордонні новини: відносини польського короля з султаном, діяльність молдавського воєводи і кримського хана.

За дорученням гетьмана П. Дорошенка був представником українського уряду в м. Константинополі (тепер м. Стамбул, Туреччина). Після зречення П. Дорошенка запропонував турецькому султану Мехмеду IV Авджи проголосити Ю. Хмельницького гетьманом і князем Правобережної України. Від імені останнього був проголошений наказним гетьманом Правобережної України.

Впродовж 1677 намагався відвоювати у Польщі правобережну частину України (її західний кордон проходив уздовж р. Горинь) з центром у м. Немирові. У 1-й пол. 1678 очолював дипломатичну місію уряду Ю. Хмельницького у м. Константинополі.

Брав участь у другому Чигиринському поході турецьких військ. Відвоював у Королівства Польського міста Немирів, Бар і Меджибіж, відмовився визнавати зверхність султана.

У жовтні 1678 його запідозрили в зраді; стратили за наказом великого візира Кара-Мустафи та розпорядженням Ю. Хмельницького.

Література

  1. Крип’якевич І. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-х рр. // Україна. 1928. Кн. 4.
  2. Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). Київ, 1996.
  3. Чухліб Т. Козаки і яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 рр. Київ, 2010.
  4. Чухліб Т. «Цісар Турецький дозволяє Козацькому Війську та його державі плавати по Чорному морю…»: політичні відносини українських гетьманів з султаном Мегмедом IV Авджи // Україна в Центрально-Східній Європі. 2010. Вип. 9–10.
  5. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: політичний портрет. Київ, 2011.

Автор ВУЕ

Т. В. Чухліб


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чухліб Т. В. Астаматій, Євстафій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астаматій, Євстафій (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.09.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶