Арівара-но Наріхіра
Аріва́ра-но Наріхі́ра (яп. 在原業平, ありわらのなりひら; 825 — 09.07.880) — поет, художник, онук японського імператора Камму. Писав у жанрі танка. Один із шести «безсмертних поетів» початку епохи Хейан.
Був п’ятим сином принца Або і онуком 51-го імператора Японії Хейдзея. Його мати, принцеса Іто, — дочка імператора Камму (батька Хейдзея). Тож поет був пов’язаний із імператором Камму як по материнській, так і по батьківській лінії. Коли подорослішав, отримав кланове ім’я — Арівара.
З 841 обіймав різні посади при дворі, служив у гвардії Правого крила, 865 став головним конюшим, 877 — заступником другого воєначальника. Був заступником губернатора в провінціях Сагамі та Міно. Наприкінці життя перебував на посаді головного архіваріуса Імператорського архіву. Арівара-но Наріхіра хоч і належав до благородного роду, так і не зміг піднятися вище цивільної посади. Його провал як політика пов’язують зі скандалом, у який були вплутані він і Фудзівара-но Такаіко, дружина імператора, або ж інша високопоставлена особа.
Уславився як герой-коханець. Відомий як автор вишуканої любовної лірики. Образ Арівара-но Наріхіра — японський варіант Дон Жуана, його пригоди описано в повісті «Ісе моногатарі» (伊勢物語, кін. 9 — поч. 10 ст.), авторство якої приписують Наріхіра.
Багато його танка увійшли в офіційні придворні антології, 30 віршів є в антології японської ліричної поезії вака «Кокінсю» (古今和歌集, 905–920) та інших збірниках. Збереглося і його особисте зібрання віршів — «Наріхіра сю» (業平集, 880). Пригоди Арівара-но Наріхіра стали матеріалом для «Повісті про принца Гендзі» («Гендзі моногатарі», 源氏物語, між 1001 і 1005) Мурасакі Сікібу.
Література
- Горегляд В.Н. Японская литература VIII—XVI вв.: Начало и развитие традиций. Санкт-Петербург : Центр «Петербургское Востоковедение», 1997. 416 с.
- Капранов С. В. «Ісе моногатарі» як пам'ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2004. 168с.
- Бреславец Т. И. Лирика японского поета Аривара Нарихира // Известия Восточного института Дальневосточного государственного университета. 2005. № 9. С. 211–224.
- Takashina Sh. The Japanese sense of beauty. Tokyo : Japan Publishing Industry Foundation for Culture, 2018. 255 p.
- 池田弥三郎. 在原業平. 京都市 : 淡交社, 2019. 195 p.
