Арцебарський, Анатолій Павлович

Арцеба́рський, Анато́лій Па́влович (рос. Арцебарский, Анатолий Павлович; 09.09.1956, смт Просяна Покровського району Дніпропетровської області, тепер Україна) — льотчик-космонавт, льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу (з 1991), полковник, 71-й космонавт СРСР, 251 астронавт світу.

Арцебарський Анатолій Павлович.jpeg

Арцебарський, Анатолій Павлович

(Арцебарский, Анатолий Павлович)

Народження 09.09.1956
Місце народження Просяна
Напрями діяльності авіація, космонавтика


Відзнаки

Ордени Леніна (1991)
Медалі За заслуги в освоєнні космосу (2011).

Життєпис

1973 закінчив середню школу № 2 у смт Просяна, 1977 — Харківське Вище військове авіаційне училище льотчиків імені двічі Героя Радянського Союзу С. І. Грицевця за спеціальністю «командна тактична винищувальна авіація». 1983 пройшов підготовку в Центрі випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів у м. Ахтубинську (тепер Астраханської області, РФ). 1983–1987 навчався в Ахтубинській філії «Зліт» Московського авіаційного інститут на факультеті літакобудування (вечірнє відділення). 1996 закінчив Військову академію Збройних Сил РФ, 2002 — Московську академію ринку праці та інформаційних технологій за програмою антикризового керування.

Служив льотчиком-інструктором (1977–1983) та льотчиком-випробувачем (1983–1988) у Військово-повітряних силах Київського та Північно-Кавказького військових округів. Військовий льотчик 1-го класу, льотчик-випробовувач 2-го класу. За час служби освоїв 35 типів літаків та налітав близько 1 600 годин.

Космічні дослідження

1985 Арцебарського зараховано до загону космонавтів для роботи в програмі «Буран». 1988–1993 — космонавт-випробувач.

Космічний політ здійснив від 18.05.1991 до 10.10.1991 як командир міжнародного екіпажу на кораблі «Союз ТМ-12» разом із С. Крикальовим і Г. Шарман та на орбітальному комплексі «Мир» разом із В. Афанасьєвим, М. Манаровим, О. Волковим, Т. Абубакировим, Ф. Фібеком. Під час польоту шість разів виходив у відкритий космос, загальна тривалість виходів — 32 год 17 хв.

Тривалість польоту Арцебарського становила 144 доби 15 год. 21 хв.

1988–1993 продовжував підготовку в Центрі підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна (ЦПК). 1993 перейшов до групи космонавтів Російської АН і одночасно став радником Центру програмних досліджень. 1994 повернувся до ЦПК й того самого року був звільнений з посади космонавта у зв’язку з навчанням у Військовій академії Генерального штабу МО РФ. Після закінчення навчання розробляв питання орбітальних та багаторазових авіаційно-технічних комплексів.

Від 1999 — Генеральний директор Народного благодійного фонду збереження орбітальної станції «Мир», від 2000 — віце-президент Федерації космонавтики Російської Федерації.

Нагороди

Орден Леніна (1991).

Медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (2011).

Цікаві факти

Арцебарський — останній із підкорювачів космосу, якому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Література

  1. Герои Советского Союза : в 2 т. Москва : Воениздат, 1987. Т. 1. 911 с.
  2. Советские и российские космонавты (1960–2000). Москва : Новости Космонавтики, 2001. 408 с.
  3. Залесский К. А. Кто есть кто в истории СССР. 1953–1991. Москва : Вече, 2010. 716 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Арцебарський, Анатолій Павлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арцебарський, Анатолій Павлович (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ