Архікортекс

Будова великих півкуль головного мозку

Архіко́ртекс (від архі… та лат. cortex — кора, шкаралупа), архіпаліум, стара кора — філогенетично давня частина кори великих півкуль головного мозку хребетних; у нижчих хордових — давня частина плаща кінцевого мозку. Кора великих півкуль поділяється на шари:

Архікортекс виникає у філогенезі пізніше за палеокортекс, але раніше ніж неокортекс. Розташований на медіальній поверхні півкуль навколо мозолистого тіла і нижнього рогу бічного шлуночка. Архікортекс людини й вищих ссавців повністю відокремлений від нижчих підкіркових ядер. У людини та вищих ссавців архікортекc і палеокортекс разом (так званий архіпалеокортекс) утворюють вищі центри регуляції вегетативних функцій, контролюють емоційний стан організму, увагу, беруть участь у реалізації вроджених рефлексів й усіх видів кіркової діяльності. Архікортекс і палеокортекс входять до складу лімбічної системи.

Література

  1. Воронин Л. Г. Курс лекций по физиологии высшей нервной деятельности. Москва : Высшая школа, 1965. 384 с.
  2. Беритов И. С. Структура и функция коры большого мозга. Москва : Медицина, 1969. 532 с.
  3. Свиридов О. І. Анатомія людини / За ред. І. І. Бобрика. Київ : Вища школа, 2000. 399 с.
  4. Козлов В. И., Цехмистренко Т. А. Анатомия нервной системы. Москва : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2014. 206 с.

Автор ВУЕ

Я. О. Межжеріна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Архікортекс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архікортекс (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ