Арт-терапія

Арт-терапія учасників Антитерористичної операції на Сході України

Арт-терапі́я (від лат. ars (artis) — мистецтво і грец. θερᾰπεία — лікування) — напрям у психотерапії та психологічному консультуванні, що заснований на використанні мистецтва та творчості; метод зцілення особистості (досягнення цілісності) за допомогою мистецтва та творчого самовираження.

Історична довідка

Як окремий напрям відома з 1930–1940-х. Фундаторами вважаються художник А. К. Хілл (1895–1977; Велика Британія) та засновник методу психодрами Дж. Морено.

У деяких країнах (США, Велика Британія, Нідерланди тощо) існує як окрема спеціальність, що передбачає фахову підготовку бакалаврів, магістрів із вивченням медицини, психології та творчих процесів, формуванням навичок у творчій сфері. В інших країнах — це спеціалізація фахівців у сфері допомоги особистості. Останнім часом інтегрується в систему соціального захисту та медичного страхування, освіти. У вузькому розумінні арт-терапія застосовує образотворче мистецтво через механізм проекції у формуванні художніх образів.

Характеристика

Використовується і як допоміжна форма роботи, і як самостійна. Цілі: психологічне зцілення, психокорекція, реабілітація, розвиток, психопрофілактика, непряма діагностика, які досягаються через усвідомлення та адекватну оцінку почуттів, спогадів, переживань, самовираження, самоідентифікацію.

Передбачає два види роботи: сприймання витворів мистецтва та творче самовираження. Має форми за видами мистецтв: терапія образотворчими мистецтвами (арт-терапія у вузькому сенсі), музикотерапія, драматерапія, танцювально-рухова терапія, бібліотерапія (казкотерапія — як один з методів). Іноді до арт-терапії відносять піскову терапію. Останнім часом поширюється кінотерапія як метод зцілення через створення екранного продукту. Розвивається інтегративний (мультимодальний) підхід — використання кількох видів мистецтва в межах однієї групи чи індивідуальної сесії.

Передбачає недирективний характер ведення сесій, орієнтована на інсайт. Особливостями є метафоричність, ресурсність, тріадність (у структурі сесії завжди присутній третій елемент, окрім арт-терапевта і клієнта, — творчий продукт). Застосовується в медицині (психіатрії, психосоматиці, неврології, геріатрії, реабілітації, роботі з адикціями, психотравматології), освіті (в роботі з комунікативними проблемами, девіантної поведінкою тощо), соціальній сфері (сімейній терапії, зі соціально незахищеними верствами населення, задля допомоги в умовах воєнних дій, конфліктів, з мігрантами, вимушеними переселенцями, правопорушниками).

Література

  1. Копытин А. И. Основы арт-терапии. Санкт-Петербург : Лань, 1999. 256 с.
  2. Вознесенська О. Л., Мова Л. В. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті. Київ : Шкільний світ, 2007. 120 с.
  3. Вознесенська О., Сидоркіна М. Арт-терапія у подоланні психічної травми. Київ : Золоті ворота, 2015. 148 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арт-терапія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арт-терапія (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ