Артоболевська, Анна Данилівна

Артоболевська, Анна Данилівна.jpg

Артоболе́вська, А́нна Дани́лівна (рос. Артоболевская, Анна Даниловна; уроджена Карпека; 17.10.1905, м. Київ, тепер Україна — 02.05.1988, м. Москва, Російська Федерація) — піаністка, педагог, заслужений вчитель РРФСР (з 1966). Один із провідних розробників методики освіти радянської фортепіанної школи.

Артоболевська, Анна Данилівна

Народження 1905
Місце народження Київ, Україна
Смерть 1988
Місце смерті Москва, Росія
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ
Місце діяльності Московская военная консерватория, Музичне училище імені Гнесіних, Москва
Напрями діяльності музичне мистецтво

Життєпис

Батько А. Артоболевської був цукрозаводчиком, землевласником, попечителем Чернігівської чоловічої гімназії. 1919 А. Артоболевська стала студенткою Київської консерваторії (тепер Національна музична академія України імені П. І. Чайковського; клас В. Пухальського). 1924 закінчила цей навчальний заклад і аспірантуру при ньому, а 1930 — Ленінградську (тепер Санкт-Петербурзька) консерваторію (клас М. Юдіної). Продовжила здобувати музичну освіту, навчаючись у вищій школі майстерності «Майстершуле» (м. Берлін).

У 1930-х викладала гру на фортепіано в дитячих музичних школах м. Ленінграда (тепер м. Санкт-Петербург). Виступала з сольними концертами, а також на концертах чоловіка — майстра художнього слова Г. Артоболевського. Разом із ним була учасницею концертних фронтових бригад під час Другої світової війни. У 1943, коли її чоловік загинув, припинила виступи та зайнялася педагогічною діяльністю. 1944–1953 викладала на військовому факультеті Московської консерваторії (тепер Військова консерваторія) та в Музичній школі ім. Гнесіних, від 1944 — водночас у Центральній музичній школі при Московській консерваторії. Створила власну фортепіанну школу. Серед її учнів — С. Слонімський, О. Насєдкін, Л. Тимофєєва, О. Любимов, В. Овчинников, Р. Тамаркіна.

Наукові праці

Автор низки праць із питань виховання юних музикантів і навчально-методичних посібників, серед яких: «Діти та музика. Малюки та музи» (1972), «Перша зустріч із музикою» (1985), «Хрестоматія маленького піаніста» (опубл. посмертно; 1991). Праці А. Артоболевської багаторазово перевидавалися.

Основним кредо вважала максимальне ознайомлення учня з усім кращим, що створено в музиці, без жодних вікових бар’єрів. На її думку, педагог повинен захопити дитину музикою незалежно від її музичних здібностей.

Визнання

1999 утворено Музичний фонд імені Артоболевської. 2005 у Москві проведено присвячений їй фестиваль фортепіанного мистецтва (тепер Міжнародний конкурс юних піаністів ім. А. Д. Артоболевської).

Цитати

«Мій метод — це метод виховання не лише учня, а й самого педагога і батьків.[…] Як на мене, справжній педагог той, хто іде поряд із учнем, усуваючи з його шляху перешкоди, полегшує труднощі, а не нав’язує учневі обов’язково свій шлях».

«Мой метод — это метод воспитания не только ученика, но и самого педагога, и родителей. … По-моему, настоящий педагог тот, который идет рядом с учеником, устраняя с его пути препятствия, облегчает трудности, а не навязывает ученику обязательно свой путь»

(Артоболевская А. Личность ученика и обучение // Артоболевская А. Хрестоматия маленького пианиста: Учебное пособие для начальних классов детской музыкальной школы. Москва : Советский композитор, 1991. С. 5).

Праці

  • Дети и музика. Малыши и музы. Москва : Молодая гвардия, 1972.
  • Ваши дети, вы и музыка // Диалоги о воспитании. Москва, 1979.
  • Воспоминания о М. В. Юдиной // Мария Вениаминовна Юдина. Статьи. Воспоминания. Материалы. Москва, 1979.
  • Первая встреча с музыкой: Учеб. пособ. Санкт-Петербург : Композитор, 2016. 82 с.
  • Хрестоматия маленького пианиста. Санкт-Петербург : Композитор, 2016. 160 с.

Література

  1. Ревзина Е. Одержимость музыкой — это главное // Музыкальная жизнь. 1976. № 1.
  2. Виноградов. Г., Красовський Ю. Методика і натхнення // Музика. 1978. № 1.
  3. Каришева Т. Зачарувати музикою, як казкою // Музика. 1979. № 5.
  4. Тарасов Г. У книжной полки // Советская муз. 1991. № 10.
  5. Найди Н. Воспоминания об Анне Данилове Артоболевской // Дослідження. Досвід. Спогади. Київ, 2002. Вип. 3.
  6. Деева Н. К итогам ІV Международного конкурса юных пианистов, посвященного 100-летию А. Д. Артоболевской // Фортепиано. 2005. № 3–4.
  7. Семененко Н. Артоболевська Анна Данилівна // Українська музична енциклопедія. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1.
  8. Артоболевская А. Д. // Московская консерватория от истоков до наших дней. 1866–2006. Биографический энциклопедический словарь. Москва : Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2007. С. 28-29.
  9. Кузьмин Н. Украинская школа музыкального мастерства. Киев : Международный благотворителный фонд конкурса Владимира Горовица, 2007. 59 с.
  10. Олійник Л. Анна Артоболевська: невідоме про відомих // Музика. 2017. 25 лип.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Німилович О. М. Артоболевська, Анна Данилівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артоболевська, Анна Данилівна (дата звернення: 25.07.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ