Артикуляція

Артикуля́ція (пізньолат articulation — розчленування, від лат. articulare — розчленовувати, чітко вимовляти) — багатозначний термін:

Значення терміна

1) У фонетиці — дія голосового апарату, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки. Повітря спочатку проходить голосову щілину в гортані (тут відбувається фонація — коливання голосових зв’язок і контроль висоти звуку), потім потрапляє в ротоглотку — голосовий тракт, форма якого варіюється завдяки розташуванню м’якого піднебіння, язика й щелеп. У вузьких місцях голосового тракту за достатньо високої швидкості видиху турбулентні вихори утворюють слабкі шуми у широкому діапазоні частот. Окремим ділянкам голосового тракту притаманні власні частоти коливань, що залежать від їхньої конфігурації в конкретний момент часу. Під час артикуляції при кожному особливому розташуванні щелеп, язика й м’якого піднебіння виникають частоти чи групи частот, які чутно за рахунок резонансу (у кожної з порожнин є специфічна власна частота коливань). Під час нормального мовлення голосні звуки формуються завдяки резонансу голосового тракту, конфігурація якого відносно стабільна, а рот розтулено для вимовляння звуку. Під час формування приголосних звуків голосовий тракт нестабільний, а звук вимовляється не обов’язково ротом (дзвінкі приголосні супроводжуються коливаннями голосових зв’язок). Фрикативні приголосні зумовлені турбулентним потоком повітря у звуженні голосового тракту (між верхніми зубами й нижньою губою, кінчиком язика й верхніми зубами, між стуленими зубами тощо). Вибухові приголосні формуються під час різкого відкривання повністю закритого голосового тракту та раптового зниження тиску в легенях. Місце перекривання руху повітря зумовлює, який саме звук утворюється. Носові приголосні формуються носом при широко розкритій порожнині носоглотки.

Література

  1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ : Видавничий центр «Академія», 2001. 368 с.
  2. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова. Київ : Видавничий центр «Академія», 2006. 368 с.
  3. Прожогіна І. М. Особливості навчання іноземної вимови з урахуванням артикуляційної бази рідної мови // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. 2016. Вип. 28. С. 87–96.

Автори ВУЕ

М. В. Йолтухівський


2) У музиці — спосіб виконання послідовного ряду звуків під час співу чи гри на інструменті з певним ступенем зв’язності. Наприклад, легато, стаккато, піцикато тощо. Технічно артикуляція пов’язана з рухами рук під час диригування, ведення смичка, ударів по клавішах та з різними діями голосового апарату. Графічно знаки артикуляції зазначають над нотами лігами, рисками, крапками тощо. Функції артикуляції різноманітні й тісно пов’язані з ритмічними, динамічними, тембровими та ін. виразними засобами, а також із загальним характером музичного твору.

3) У техніці зв’язку — чіткість мови, переданої телефоном, радіо тощо. Залежить від гучності передачі, рівня шумових перешкод і властивостей приймача звуків.

4) Переносно — виявлення, формулювання й актуалізація певних (політичних, наукових, суспільних тощо) питань, проблем, інтересів, потреб, перетворення їх на предмет дослідження, обговорення (див. Артикуляція інтересів).

Література

  1. Браудо И. Артикуляция. Ленинград : Госмузиздат, 1961. 200 с.
  2. Артикуляция // Энциклопедический музыкальный словарь / Сост. Б. С. Штейнпресс, Н. М. Ямпольский. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Советская энциклопедия, 1966. С. 29.
  3. Артикуляция // Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. С. 229–230.
  4. Романовский И. В. Хоровой словарь. Ленинград : Музыка, 1980. С. 10–11.
  5. Articulazione // Словник іноземних музичних термінів та виразів / Ред.-упоряд. В. В. Павленко. Вінниця : Нова Книга, 2005. С. 32.
  6. Заволгін О. В. Деякі аспекти хорової артикуляції // Київське музикознавство. 2017. Вип. 55. С. 151–161.
  7. Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : [б. в.], 2017. 432 с.

Автори ВУЕ

Н. М. Кушка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М., Йолтухівський М. В. Артикуляція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артикуляція (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶