Арну, Поль-Александр
Арну́, Поль-Алекса́ндр (фр. Arnoux, Paul-Alexandre; 27.02.1884, м. Дінь-ле-Бен, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція — 05.01.1973, м. Париж, Франція) — письменник, драматург, сценарист, член Академії Гонкур (з 1947).
|
Арну, Поль-Александр (Arnoux, Paul-Alexandre) | |
|---|---|
| Народження | 27.02.1884 |
| Місце народження | Дінь-ле-Бен, Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція |
| Смерть | 05.01.1973 |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Напрями діяльності | літературна творчість, проза, драматургія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | Велика національна театральна премія Товариства драматургів (1964), Велика національна літературна премія (1956) |
| Почесні звання | Командор ордена Почесного легіону (1964) |
Життєпис
Народився у сім’ї викладача.
Навчався 1902–1904 у Вищій школі комерції (м. Ліон), де вивчав право. З 1906 працював у адміністрації префектури департаменту Сена.
Співпрацював у газетах, журналах. Під час Першої світової війни 1914 був мобілізований до армії. З 1926 працював головним редактором журналу «Пур ву» («Pour vous»), присвяченого кіно. Під час Другої світової війни 1939–1945 був військовим кореспондентом. З 1946 працював на радіо.
Творчість
Починав як поет — збірки віршів «Алея мертвих» ( «L’Allée des mortes»; 1906), «На великому вітрі» («Au grand vent»; 1909). Захоплювався театром, кіно. У 1909 його п’єсу «Смерть Пана» («La Mort de Pan») було поставлено А. Л. Антуаном у паризькому театрі «Одеон». 1912 опублікував свій перший роман «Дідьє Флабош» («Didier Flaboche»). 1913 у Бельгії — п’єсу «Красуня і чудовисько» («La Belle et la Bête»), яка надихнула Ж. Кокто на створення однойменного фільму (1946; 3 ролі зіграв Ж. Маре).
Писав твори у різних жанрах: оповідання (4 збірки), романи [зокрема, науково-фантастичні — «Королівство щастя» («Le Règne du Bonheur», 1924, перевид. 1960, 1985); біографічний — «Алгоритм» («Algorithme»; 1948, про життя математика Е. Галуа)], п’єси — «Любов до трьох апельсинів» («L’Amour des trois oranges»; 1947), нариси — «Верхній Прованс. Нарис з сентиментальної географії» («Haute Provence. Essai de géographie sentimentale»; 1926), «Кіно» («Cinéma»; 1929), «Від німого до звукового. Спогади свідка» («Du muet au parlant. Souvenirs d’un témoin»; 1946), «Париж, моє велике місто» («Paris, ma grand’ville»; 1949), сценарії й діалоги до фільмів — «Вогнище» (режисер Р. Будріо, 1922), «Мальдон» (режисер Ж. Гремійон, 1927), «Атлантида» (режисер Г. В. Пабст, 1932), «На вулицях» (режисер В. Тріва, 1933), «Драма в Шанхаї» (режисер Г. В. Пабст, 1938), «Закон Півночі» (режисер Ж. Фейдер, 1939), «Пані з О-ле-Буа» (режисер Ж. Даруа, 1946) та ін. Перекладав (п’єси «Фауст» Й. В. Гете, «Життя — це сон» П. Кальдерона де ла Барки).
Визнання
Нагороджений Великою національною літературною премією (1956) за усю творчість; Великою національною театральною премією Товариства драматургів (1964). Командор ордена Почесного легіону (1964).
Твори
- Le seigneur de l’heure. Paris: Gallimard, 1955. 152 p.
- Le Règne du Bonheur. Paris: Denoёl, 1985. 208 p.
- Algorithme. Paris: Grasset, 2014. 308 p.
Література
- Kemp R. Alexandre Arnoux // «Livres de France». 1955, № 6. р. 3–4.
- Французская новелла двадцатого века. 1900–1939 / Пер. с фр. Москва : Художественная литература, 1973. 641 с.
- Riueneau M. Guerre et révolution dans le roman français de 1919 à 1939. Genève: Slatkine, 2000. 627 р.
- Guay P. Alexandre Arnoux // Nuit blanche. 2007. № 109. 52–55.
- Мандельштам Ю. В. Статьи и сочинения : в 3 т. Москва: Юрайт, 2018. Т. 2.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Арну, Поль-Александр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арну, Поль-Александр (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 16.03.2021
