Арнаутов, Василь Олексійович

Арнау́тов, Васи́ль Олексі́йович (Арнаутів; 18.03.1881, с. Катаржино, тепер с. Знам’янка Іванівського р-ну Одеської обл., Україна — 1938, м. Київ, тепер Україна) — освітянин, історик освіти, практичний діяч з організації захисту дитинства, ініціатор розвитку шкільної кооперації, дитячого руху в Україні.

Арнаутов, Василь Олексійович
Народження	18.03.1881
Місце народження	Знам'янка
Смерть	1938
Місце смерті	Київ
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	організація освіти, педагогіка, захист дитинства, громадська діяльність

Життєпис

Середню освіту здобув в Одеській гімназії.

1899–1903 навчався на історичному відділенні історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

До 1917 учителював у м. Одесі та інших містах Російської імперії.

У 1917–1920 був одним з активних борців за встановлення радянської влади в Україні. З 1905 — член партії есерів, із жовтня 1920 — член ЦК об’єднаної партії лівих есерів України. У 1919–1920 очолював революційні дружини в м. Одесі.

30.05–17.11.1920 — заступник завідувача Харківського губвідділу освіти.

З 1922 — член КП(б)У.

З 15.09.1922 завідувач відділу і член Колегії Головсоцвиху, завідувач відділу дитустанов Головсоцвиху Наркомосу, заступник голови секції ЦК допомоги голодуючим дітям, завідувач Управління соцвиху при Наркомосі, фаховий рецензент Науково-педагогічної комісії Головсоцвиху, голова Науково-педагогічної комісії Головсоцвиху, голова Головсоцвиху (січень 1927 — листопад 1928).

1927 — викладач факультету соціального виховання Харківського інституту народної освіти.

З 19.10.1928 — ректор Одеського інституту народного господарства.

З 12.09.1929 — професор 2-ої категорії на кафедрі економічної політики, співробітник Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

Восени 1937 Арнаутова засудили на шпальтах газети «Молода гвардія» (04.10.1937) як колишнього члена ЦК есерівської партії, в минулому «білого офіцера», активного учасника боротьби проти радянської влади. 01.11.1937 заарештували за причетність до «контрреволюційного есерівського підпілля», а 22.09.1938 Воєнна колегія Верховного суду СРСР оголосила йому смертний вирок (розстріл).

У 1939 з бібліотек вилучено всі праці Арнаутова.

29.09.1956 діяча реабілітовано.

Діяльність

Арнаутов — один із головних теоретиків радянської освітньої системи, пропагандист ідеї дерусифікації України, постійний активний учасник різних заходів, з’їздів, засідань з питань захисту дитинства, дитячого руху, школи, соціального виховання, трудової школи, ролі вчителя у вихованні молодого покоління тощо.

Погляди щодо цих та інших проблем відображено в працях: «Голод і діти в Україні» («Голод и дети на Украине»; 1922), «Дитячий рух на селі» (1923), «Учитель і вчительський рух» («Учитель и детское движение»; 1923), «Навчання грамоти» (1925), «Школа і дитячий рух» («Школа и детское движение»; 1925), «Замітки про ролю романтики між дітьми» (1925), «На боротьбу за культурну людину» (1928), «Кооперація у школі» («Кооперация в школе»; 1925) та ін.

Дослідники відзначають гідну поваги працездатність, якою Арнаутов вирізнявся серед інших функціонерів Наркомосу. Свідченням цього є «секретні відгуки» про педагога керівників Наркомосу та його головних установ на засіданні Центральної атестаційної комісії (16.07.1924): «чесний, чудова працездатність, навантаження надмірне» (Л. Менжинська, голова Головсоцвиху); «чесний, працездатність добра, для НКО цінний працівник» (Я. Ряппо, заступник наркома освіти).

Праці

Голод и дети на Украине. По данным секции помощи голодающим детям при Центр. соц. защиты детей на Украине и по др. материалам / сост. В. А. Арнаутов. Харьков : Ред.-изд. отдел НКП, 1922. 48 с.;
Дитячий рух на селі // Радянська освіта. 1923. № 1. С. 81–86;
Педагогическая мысль // Путь просвещения. 1923. № 3–8. С. 228–232;
Замітки про ролю романтики між дітьми // Дитячий рух. 1925. № 1. С. 33–39;
Кооперация в школе // Друг детей. 1925. № 7–8. С. 19–24;
Навчання грамоти // Радянська освіта. 1925. № 3. С. 28–34;
Романтика в дитрухові // Радянська освіта. 1925. № 10. С. 8–13;
Школа та дитрух на Україні // Радянська освіта. 1925. № 5. С. 11–15 (у співавт.);
Кооперування дітей (для вчителів та робітників дитруху). Харків : Книгоспілка, 1926. 51 с.;
Прежде и теперь. Харьков, 1926. 76 с.;
П’ять років дитячої періодичної преси на Україні // Дитячий рух. 1927. № 7–8. С. 18–22;
Радянська Трудова школа та її еволюція за 10 років // Радянська освіта. 1927. № 11. С. 16–23;
Українізація роботи ЮП // Дитячий рух. 1928. № 2. С. 37–39.

Література

Організатор соцвиху Василь Арнаутов: чесний, працездатність чудова, навантеження надмірне // Марочко В., Хілліг Д. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1920-1941). Київ : Науковий світ, 2003. 302 с.
Коляда Н. Арнаутов Василь Олексійович (1881–1938) — організатор дитячого руху в Україні // Психологічно-педагогічні проблеми сільської школи. 2008. Вип. 26. С. 149–156.
Музичко О. Є. Арнаутов Василь Олексійович (1881–1938) // Одеські історики / відп. ред.: В. А. Савченко. Одеса : Друкарський дім, 2009. Т. 1: (початок XIX – середина XX ст.). С. 30–32.
Фурсенко Л. І. Арнаутов Василь Олексійович // Наша школа. 2013. № 5. С. 2–3.

Автор ВУЕ

Н. М. Коляда

Покликання на цю статтю: Коляда Н. М. Арнаутов, Василь Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арнаутов, Василь Олексійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.05.2020