Армійський рубіж оборони

Армі́йський рубі́ж оборо́ни ― багатозначний термін:

1) Складник системи оборонних рубежів ― інженерно обладнана смуга місцевості, розташована в глибині оборони армії та призначена для зупинки подальшого наступу противника, що прорвав тактичну зону оборони, а також для забезпечення розгортання військ, що готуються до контрнаступу;

2) Кінцевий рубіж оборони в першій оборонній операції армії першого ешелону. Характер обладнання армійського рубежу оборони визначають з огляду на наявні сили та засоби, час і умови місцевості.

У сучасній українській військовій термінології для визначення елементів системи оборонних рубежів використовують термін «корпусний рубіж оборони», оскільки 1994 під час реформування організаційної структури Збройних Сил України загальновійськові армії були реорганізовані в армійські корпуси.

Література

Строительный фронт Великой Отечественной войны: Создание стратегических рубежей и плацдармов для обеспечения оборонительных операций вооруженных сил в годы войны 1941–1945 гг. Санкт-Петербург : Военный Инженерно Технический Университет, 2000. 348 с.
Трофименко П. Є., Пушкарьов Ю. І., Латін С. П. та ін. Тактична підготовка артилерійських підрозділів. Суми : Сумський державний університет, 2012. 776 с.
Голованов А. В., Скородід С. П. Залежність успіху в бою (операції) від початкового співвідношення сил і засобів сторін та ступеня фортифікаційного обладнання смуги оборони // Social Development & Securite. 2018. Вип. 3 (5). С. 14–25.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Остах Ю. П., Посмітюх О. І. Армійський рубіж оборони // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Армійський рубіж оборони (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 15.07.2022