Апіозомоз

Апіозомо́з (від грец. ἀπιος — груша і грец. σῶμα — тіло), глосательо́з — протозойне захворювання ставових риб, яке спричиняють паразитичні інфузорії підродини Apiosomatidae.

Збудники апіозомозу — Apiosoma piscicola та Apiosoma minutum — великі нерухомі інфузорії бокалоподібної форми з прикріплювальним апаратом у вигляді ніжки з підошвою на нижньому полюсі та перистомом з війками — на верхньому.

Часто утворюють колонії. Локалізуються на шкірних покривах, зябровому апараті, плавцях, у ротовій та носовій порожнинах багатьох видів річкових, озерних і ставових риб.

Найчастіше уражуються личинки, мальки та цьоголітки риб. Старші вікові групи можуть бути носіями захворювання.

Апіозоми, паразитуючи на шкірі та зябрах риб, подразнюють і пошкоджують епітеліальні клітини, призводячи до посиленого слизовиділення.

З розвитком патологічного процесу шкіра у місцях скупчення паразитів некротизується (див. Некроз). Риба стає малорухливою, заражається іншими паразитами, виснажується та гине.

Для лікування застосовують сольові ванни, розчини діамантового зеленого, метиленового блакитного, фіолетового К та інших органічних барвників. Профілактика апіозомозу полягає у проведенні комплексу рибницько-меліоративних та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на підтримання оптимальних умов вирощування риб.

Література

Бауер О. Н., Мусселиус В. А., Николаева В. М. и др. Ихтиопатология. Москва : Пищевая промышленность, 1977. 432 с.
Грищенко Л. И., Акбаев М. Ш., Васильков Г. В. Болезни рыб и основы рыбоводства. Москва : Колос, 1999. 456 с.
Давыдов О. Н., Темниханов Ю. Д. Болезни пресноводных рыб. Киев : Ветинформ, 2004. 544 с.
Темніханов Ю. Д., Литвин В. П., Недосєков В. В. та ін. Хвороби ставкових риб (профілактика та лікування). Вінниця ; Київ : Нілан, 2015. 623 с.

Автор ВУЕ

І. І. Грициняк

Покликання на цю статтю: Грициняк І. І. Апіозомоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апіозомоз (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.07.2020