Апрош

Апро́ш (фр. approche — підхід, наближення) — проміжок між сусідніми буквами або словами в друкарському складанні. Апроші необхідні, щоб друкарські елементи не сходилися впритул між собою. Поняття «апрош» пов’язане з технологією виготовлення металевих форм високого друку.

Згідно з технічними правилами, апроші між друкувальними елементами були однаковими в межах одного рядка; при цьому неприпустимими вважалися «коридори» в складанні тощо.

Зазвичай апрош дорівнював половині кегля основного шрифту («півкругла шпація»). Припускалися відхилення — від ⅓ до ⅔ кегля, наприклад, у символьних парах Го, Ту, WA тощо. При металевому складанні літери або підпилювали, або використовували лігатури, щоб усунути надмірно великі проміжки.

Величини апрошів визначалися для кожного шрифту спеціально і залежали, відповідно, від накреслення, насиченості, ширини, кегля та інших його характеристик. Від того, наскільки вдало був дібраний базовий апрош, залежало візуальне сприйняття шрифту. Занадто щільні апроші призводили до візуального «злипання» знаків, а надто широкі — до того, що кожна буква сприймалася окремо. Тож застосування апрошів робило читання зручним, комфортним.

Література

Художественное конструирование и оформление книги / Е. Б. Адамов, В. Я. Быкова, И. Ф. Бельчиков [и др.] ; Под общ. ред. А. Д. Гончарова. Москва : Книга, 1971. 248 с. : ил.; 22 см.
Комолова Н. В. Компьютерная верстка и дизайн СПб : БХВ-Петербург, 2003. 512 с.