Апоцентр

Апоце́нтр (від апо... і центр) — точка орбіти небесного тіла, найвіддаленіша від центрального об’єкта, навколо якого відбувається рух. Антонімом до апоцентра є Перицентр.

Деякі особливості введення поняття апоцентра

Якщо маси тіл, які утворюють гравітаційно зв’язану систему сумірні між собою, то під апоцентром розуміють таку точку орбіти одного з компонентів системи, яка є найвіддаленішою від усіх можливих положень другого компоненту. При цьому центр мас системи (барицентр) двох тіл завжди знаходиться в одному з двох фокусів еліптичних орбіт, якими рухаються навколо барицентру компоненти системи. Обидві еліптичні орбіти мають спільний фокус в барицентрі системи. Якщо один із компонентів системи набагато масивніший за інший, барицентр системи може бути розташований всередині більшого тіла, практично в його центрі мас.

Специфічні назви для деяких орбіт супутників

Іноді замість слова «центр» (після «апо…» або «пери…») використовують назву центрального тіла, навколо якого відбувається рух супутника. Наприклад, для орбіт тіл, що рухаються навколо Сонця (зокрема планет, астероїдів і комет) перицентр та апоцентр зазвичай називають, відповідно, перигелієм та апогелієм (афелієм).

Для орбіт інших тіл назви перицентру та апоцентру відповідно будуть:

  • для орбіт тіл, що рухаються навколо навколо Місяця — периселеній та апоселеній;
  • для орбіт штучних супутників Землі перигей та апогей;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Венери — перигесперій та апогесперій;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Марса — периарій та апоарій;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Юпітера — перийовій та апойовій;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Урана — периураній та апоураній;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Нептуна — перипосейдоній та апопосейдоній;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Плутона — перигадій та апогадій;
  • для орбіт тіл, що рухаються навколо Церери — перидеметрій та аподеметрій; для орбіт зір у подвійних зоряних системах — периастр та апоастр.

Апоцентр визначений тільки для еліптичних орбіт. Параболічні й гіперболічні орбіти мають лише перицентр.

Література

  1. Александров Ю. В. Фізика планет. Київ : Віпол, 1997. 432 с.
  2. Охоцимский Д. Е., Сихарулидзе Ю. Г. Основы механики космического полета. Москва : Наука, 1990. 445 с.
  3. Александров Ю. В. Небесна механіка. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. 236 с.
  4. Celletti А., Perozzi Е. Celestial Mechanics: The Waltz of the Planets. Berlin : Springer, 2007. 248 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Апоцентр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апоцентр (дата звернення: 13.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.04.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ