Апофазія

Апофазі́я (від грец. ἀπόφασις — заперечення) — композиційний і стилістичний прийом, що полягає в енергійному запереченні раніше висловленого міркування, гадки в межах мовної партії однієї й тієї ж особи (власне автора, ліричного персонажа тощо). Наприклад, у поемі «Герострат» (1889) В. Самійленка:

... Кожний умира, і ряд віків
Його без жалю забуттям покриє.
О, що кажу я? Що кажу? Хіба ж
Усіх покрило забуття собою?
Хіба таких на світі не було.
Що їх ім’я віки переживає?

Апофазія відображає суперечливе становлення думки суб’єкта, відіграє значну роль у побудові медитативної форми (див. Медитація).

Автор ВУЕ

М. П. Бондар


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бондар М. П. Апофазія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апофазія (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ