Апотецій


Апоте́цій (від грец. ἀποϑήϰη — комора) — відкритий або вторинно закритий тип плодового тіла сумчастих грибів і дискоміцетних лишайників. Здебільшого блюдцеподібний, рідше чашечко- чи подушкоподібний або у формі шапки на ніжці (наприклад, у зморшків). Апотеції можуть розташовуватися безпосередньо на субстраті або ж бути піднятими над ним на ніжці. Спороносний шар (гіменій), що складається з сумок (асків), розміщених упереміш із неплідними гіфами, на час достигання спор лежить відкрито в апотеції на поверхні плодового тіла, прикритий лише гомогенним зовнішнім ексципулом (захисним утвором). Під гіменієм міститься гіпотецій — шар, що складається зі щільно сплетених гіфів. Після дозрівання спори викидаються з апотеція на відстань від 0,5 до 60 см. Плодові тіла трюфелевих — це підземні апотеції бульбоподібної форми.

Література

  1. Костіков І. Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби. Київ : Арістей, 2006. 350 с.
  2. Wójciak H. Flora Polski. Porosty, mszaki, paporotniki. Warszawa : Multico Oficyna wydawnicza, 2010. 368 s.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Апотецій // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Апотецій (дата звернення: 25.08.2019).