Апостиль

Апостиль, приклад

Апости́ль (фр. apostille — позначка на полях, примітка, рекомендаційна приписка, постскриптум) — спеціальний штамп, за допомогою якого підтверджують справжність підписів і печаток на офіційних документах для подання в закордонні державні установи.

Історична довідка

Процедуру проставляння апостиля запроваджено Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961, ухваленою в межах Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

В України чинна від 22.12.2003. На території держав-учасниць Конвенції процедура використання апостиля замінює складну і тривалу консульську легалізацію офіційних документів.

Характеристика

Апостиль ставлять на: документах судових органів чи посадових осіб (зокрема документах, складених органами прокуратури, секретарем суду або судовим виконавцем); адміністративних документах; нотаріальних актах; офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних приватними особами. На адміністративних документах, що безпосередньо стосуються комерційних або митних операцій, та документах, які були складені дипломатичними або консульськими представниками апостиль не ставлять.

Апостиль — штамп у формі квадрата, розмір якого не може бути меншим ніж 9 × 9 см (в Україні розмір апостиля становить 10 × 10 см). У його межах є інформація про країну, на території якої проставлено апостиль, дані про достовірність підпису і печатки, розміщених на відповідному документі, а також інформація про орган та особу, яка засвідчує документ, дата проставляння апостиля та його номер. Апостиль заповнюють або однією з офіційних мов Гаазької конференції (англійською чи французькою), або офіційною мовою органу, який його видає. Типові пункти апостиля можна додатково викладати й іншою мовою. Однак заголовок «Apostіlle» (Conventіon de la Haye du 5 octobre 1961) обов’язково має бути написаний французькою мовою. В Україні апостиль (крім заголовка) заповнюють лише українською мовою.

Апостиль можна ставити як безпосередньо на документі (на вільному від тексту місці чи на звороті), так і на окремому аркуші, який потім скріплюють з документом у спеціальний спосіб за допомогою клею, наліпок, кріпильних кілець, скріпок тощо. Сам апостиль може бути проставлений за допомогою гумового штампа, клею, різнокольорових стрічок, сургучних печаток, рельєфних печаток, стикерів тощо.

Апостиль в Україні

В Україні повноваження на проставляння апостиля надано 3 органам: Міністерству освіти і науки, Міністерству юстиції, Міністерству закордонних справ. Компетенцію щодо апостилізації різних видів офіційних документів розподілено між цими органами так: Міністерство освіти і науки проставляє апостиль на офіційних документах, виданих державними установами, організаціями сфери освіти і науки; Мінюст — на документах, які видають органи юстиції та суди, та на документах, оформлених нотаріусами України; МЗС — на решті офіційних документів, зокрема: на довідках, виданих архівними установами України, довідках про стан здоров’я, довідках, виданих органами Міністерства внутрішніх справ України.

Джерела

  1. Про міжнародне приватне право : Закон України. Харків : Право, 2019. 32 с.
  2. Порядок проставлення апостиля // Департамент державної реєстрації та нотаріату. URL: http://ddr.minjust.gov.ua/uk/bf0039cc7a048f999756e78f05a5849f/poryadok_prostavlennya_apostylya/

Література

  1. Міжнародне приватне право. Загальна частина / За ред. A. C. Довгерта, В. І. Кисіля. Київ : Алерта, 2012. 376 с.
  2. Бичкова С. С., Бобко В. Г., Бірюков І. А. та ін. Міжнародне приватне право. Київ : Правова єдність ; Алерта, 2018. 388 с.

Автор ВУЕ

І. М. Проценко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Проценко І. М. Апостиль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апостиль (дата звернення: 15.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.11.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ