Аплікація (література)
Апліка́ція — включення в текст художнього твору цитати — прислів’я, відомого вислову, уривка з ін. твору (інколи у зміненому вигляді).
На відміну від центону, аплікація є неприхованим цитуванням. У давній українській літературі аплікація відома як один із прийомів барокового красномовства. Йоанникій Галятовський у трактаті «Ключ разуміння» (1665) радить: «Треба читати книги о звірох, птахах, гадах, рыбах, деревах, зелах, каменях и розмаитых водах..., уважати их натуру, власности и скутки и все тоє собе нотовати и апплековати до своей речи».
Прийом аплікації використовується і в поезії неокласиків. Наприклад, М. Рильський включив у вірш «Почорніли заводі в озерах» (1959) рядок із поезії Я. Щоголіва «Осінь» (1881): «Ніби на гравюрі Хокусаї, // Ліс грабовий золотом цвіте, // Щоголівське небо нависає // Над землею — „синє та не те“».
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сулима М. М. Аплікація (література) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аплікація (література) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.08.2019
