Апертура (оптика)

Аперту́ра — чинний отвір оптичної системи, що обмежує світловий потік і визначається розмірами сочок (лінз) або оптичних діафрагм.

Схема проходження світлових променів через оптичну систему:
1 і 2 – передня і задня поверхні оптичної системи; О – об'єкт; Д – апертурна діафрагма;
α – апертурний кут.

Кут 2 α при вершині конуса променів, які виходять з джерела світла або від предмета (вершини конуса) та проходять крізь чинний отвір, називають кутовою апертурою (апертурним кутом).

Відносні розміри діафрагми за спаданням апертури. Кожному рівню апертури відповідає вдвічі менша площа збору світла

Числовою апертурою (апертурним числом) називають n sin α, де n — заломлення показник середовища, що містить предмет.

Апертура визначає кількість чинного світла (освітленість зображення) та роздільну здатність оптичної системи, котрі тим більші, чим більше значення апертури.

Для збільшення роздільної здатності предмети розташовують у рідинах із великим n.

Література

  1. Lahiri A. Basic Optics: Principles and Concepts. Amsterdam : Elsevier, 2016. 1010 p.
  2. Ландсберг Г. С. Оптика. 7-е изд. Москва : Физмалит, 2017. 852 с.

Автор ВУЕ

І. В. Фекешгазі

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Фекешгазі І. В. Апертура (оптика) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апертура (оптика) (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ