Аніс
Ані́с (Anisum) — рід рослин родини зонтичних.
Таксономія і характеристика
До роду належить 2 види. У флорі України відомий лише один — аніс звичайний, подекуди культивується у Лісостепу та Степу, дичавіє з культури. Рослини анісу— однорічники, заввишки 20-50 см, із зонтиками 2,5-6 см у діаметрі, що складені квітками з білими або рожевуватими пелюстками. Плід — ребриста сім’янка. Квітує у червні–липні.
Поширення та екологія
Аніс поширений у Середземномор’ї та Малій Азії. В культурі відомий майже по всьому світу (країни Європи, Азії, Південної та Північної Америки).
Значення
У плодах анісу, які використовуються як прянощі, міститься до 2,4–3,2 % ефірної олії, основним складником (до 90 %) якої є анетол. Олія пряно-ароматична, солодкувата на смак, використовується для виготовлення парфумів і засобів гігієни, у харчовій промисловості, лікеро-горілчаному виробництві. Як лікарську рослину аніс використовують для виготовлення препаратів, що застосовуються при лікуванні застуди, порушень травлення, захворювань верхніх дихальних шляхів, запалення нирок, сечового міхура тощо. Анісовий чай має спазмолітичну, жарознижувальну, заспокійливу (сприяє нормалізації сну, знятті стресів) дію. Рослини анісу використовуються також у вигляді відварів, настоянок, сиропів, анісової олії. До застосування лікарських засобів з використанням анісу є протипоказання, анісова олія може викликати алергію.
Література
- Котов М. І. Рід Аніс — Anisum Gaertn // Флора УРСР : у 12 т. Київ : Академія наук УРСР, 1955. Т. 7. С. 540–541.
- Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, лікарських та ефіроолійних, лісових на придатність до поширення в Україні / Ред. С. О. Ткачик. 2-ге вид., випр. і допов. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2017. 129 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Аніс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аніс (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2020
