Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович

Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович.jpg

Антоне́нко-Давидо́вич, Бори́с Дми́трович (справжнє прізвище — Давидов; 05.08.1899, м. Ромни, тепер Сумської області, Україна — 08.05.1984, м. Київ, тепер Україна) — письменник, перекладач. Писав українською мовою.

Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович

Справжнє прізвище Давидов
Рік народження 05.08.1899
Місце народження Ромни, Сумська область, Україна
Рік смерті 08.05.1984
Місце смерті Київ, Україна
Alma mater Інститут народної освіти, Київ
Напрями діяльності літературна творчість, проза, переклад


Відзнаки

Премії Державна премія України імені Т. Г. Шевченка (1992)


Життєпис

Народився в сім’ї залізничника. Навчався 1917–1918 на природничому відділі Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), згодом на історико-філологічному факультеті Київського університету (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), 1923 закінчив Київський інститут народної освіти.

Друкувався з 1923. Був членом літературних організацій «Ланка» та «Марс».

Незаконно репресований 1935. Реабілітований 1956.

Творчість

У збірках оповідань, повістей і нарисів «Запорошені силуети» (1925), «Синя волошка» (1927), «Смерть» (1928), «Справжній чоловік» (1929), «Крила Артема Летючого» (1932), «Люди й вугілля» (1932) та ін. відтворив події громадянської війни в Україні 1917–1921 і відбудовного періоду.

Автор роману на моральні теми «За ширмою» (1957), низки повістей та оповідань (збірки «Слово матері», 1960, та ін.), статей, зокрема про культуру української мови (збірки «Про що і як», 1962; «В літературі й коло літератури», 1964), нарисів.

Перекладав з російської та німецької літератур.

Нагороди та визнання

Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1992, посмертно).

Твори

  • Про що і як: в літературі й коло літератури. Київ : Радянський письменник, 1962. 157 с.
  • На довгій ниві. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1967. 456 с.
  • Здалека й зблизька. Київ : Радянський письменник, 1969. 303 с.
  • Як ми говоримо. Київ : Радянський письменник, 1970. 254 с.
  • Твори : в 2 т. Київ : Наукова думка, 1999 .
  • Вибрані твори. Київ : Грамота, 2006. 336 с.

Література

  1. Дзюба І. «Звичайна людина» чи міщанин? Київ : Радянський письменник, 1959. 279 с.
  2. Бойко Л. З доріг далеких і близьких // Антоненко-Давидович Б. Д. На довгій ниві. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1967. 456 с.
  3. Бойко Л. Борис Антоненко-Давидович // Українські радянські письменники : в 12 вип. Київ : Рад. письменник, 1968. Вип. 6. 236 с.
  4. Лицар неабсурдних ідей Борис Антоненко-Давидович / Ред. Л. М. Залеська- Онишкевич. [Б. м.] : Бібліотека журналу «ЧАС», 1994. 224 с.
  5. Голуб Я. Б. Мій батько — Борис Антоненко-Давидович. Полтава : Криниця, 1995. 294 с.
  6. Багаття. Борис Антоненко-Давидович очима сучасників / Упоряд. Б. Тимошенко. Київ : [б. и.], 1999. 491 с.
  7. Бойко Л. С. Подвижник духу. Київ : Пульсари, 2003. 392 с.
  8. Бойко Л. С. З когорти одержимих: життя і творчість Бориса Антоненка-Давидовича в літературному процесі ХХ століття. 2-ге вид. Київ : Академія, 2004. 584 с.
  9. Хамедова О. Feci, quod potui…Доля і творчість Бориса Антоненка-Давидовича. Донецьк : Норд-прес, 2009. 164 с.
  10. Борис Антоненко-Давидович — творчість ціною втраченого життя / Уклад. В. І. Салогуб. Ромни : Центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича, 2014. 31 с.

Автор ВУЕ

А. І. Костенко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Костенко А. І. Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ