Антимікробні засоби (Н. О. Вринчану, М. Л. Дронова)

Антимікро́бні за́соби (від анти… і мікроби) — лікарські препарати для системного та/або місцевого застосування, активними інгредієнтами яких є хімічні сполуки природного чи синтетичного походження, активні щодо мікроорганізмів: бактерій, вірусів, грибів, найпростіших.

Класифікація

Залежно від джерела отримання антимікробні препарати поділяють на:

  • природні — продуковані мікроорганізмами (наприклад, пеніцилін);
  • напівсинтетичні — отримані внаслідок модифікації природних сполук (наприклад, ампіцилін);
  • синтетичні — одержані шляхом синтезу (наприклад, сульфаніламіди, хінолони).

За типом дії антимікробні засоби поділяють на «цидні» (бактерицидні, фунгіцидні, віруліцидні, протозоацидні), вплив яких призводить до загибелі патогена, та «статичні» (бактеріостатичні, фунгістатичні, віростатичні), дія яких зупиняє або призупиняє розмноження збудника. Антимікробні засоби поділяють на групи й класи, враховуючи спектр дії, фармакокінетичні особливості тощо. Вони характеризуються вузьким (наприклад, бензилпеніцилін) чи широким спектром активності (тетрацикліни). Антимікробні засоби поділяють залежно від патогена (віруси, бактерії, гриби, паразитичні найпростіші) на: антибактеріальні засоби (групи бета-лактамів, аміноглікозидів, хінолонів/фторхінолонів, макролідів, тетрацикліну, лінкозамідів, глікопептидів та ін.; протитуберкульозні хіміопрепарати І та ІІ ряду); антифунгальні засоби (полієни, азоли, аліламіни, тіокарбамати, морфоліни, похідні гідроксипіридону та ін.), противірусні засоби (протигерпетичні, протицитомегаловірусні, протигрипозні, антиретровірусні препарати та ін.); антипротозойні засоби (протималярійні препарати тощо).

Застосування

Антимікробні засоби застосовують відповідно до правил раціональної антимікробної терапії: призначення з урахуванням збудника та його чутливості, ступеня тяжкості інфекції, локалізації запального процесу; вибір оптимального препарату — за специфічністю, типом дії, особливостями фармакокінетики та доведеної дослідженнями клінічної ефективності.

Література

  1. Страчунский Л. С., Козлов С. Н. Современная антимикробная химиотерапия. Москва : Боргес, 2002. 432 с.
  2. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии / Под ред. Л. С. Страчунского, Ю. Б. Белоусова, С. Н. Козлова. Смоленск : МАКМАХ, 2007. 464 с.
  3. Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія / За ред. І. С. Чекмана. 3-тє вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2017. 784 с.
  4. Asif M. Review on Antimicrobial Agents // Organic and Medicinal Chemistry Inernatonal Journal. 2017. URL: https://juniperpublishers.com/omcij/OMCIJ.MS.ID.555573.php
  5. Довідник лікарських засобів зареєстрованих в Україні станом на 15.07.2019. URL: https://medhub.info

Автор ВУЕ

Н. О. Вринчану, М. Л. Дронова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вринчану Н. О., Дронова М. Л. Антимікробні засоби (Н. О. Вринчану, М. Л. Дронова) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимікробні засоби (Н. О. Вринчану, М. Л. Дронова) (дата звернення: 1.08.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ