Антидопінгова організація

Антидопінгова організація
Національний антидопінговий центр України, логотип

Антидопінгова організація (АДО)

Рік створення 1999
Штаб-квартира Монреаль, Канада

Антидо́пінгова організація (АДО) — юридична особа, сторона-підписант Антидопінгового кодексу Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДК), ухваленого 2003 (остання чинна редакція від 01.01.2015), відповідальна за встановлення правил щодо ініціювання, розроблення, впровадження або виконання будь-якого елементу допінг-контролю відповідно до вимог Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті (2006).

Такими організаціями є ті, що підписали ВАДК і погодилися дотримуватися його, проводять тестування під час змагань та у позазмагальний період.

Історична довідка

Створення антидопінгових організацій почалося після ухвалення 16.11.1989 членами Ради Європи Антидопінгової конвенції. Ця Конвенція була ухвалена для вирішення виявленої спортивними організаціями, такими як-от Міжнародний олімпійський комітет та міжнародні спортивні федерації проблеми безконтрольного вживання спортсменами допінгу, що унеможливлювало проведення справедливих та чесних спортивних змагань.

Класифікація

Існують міжнародні, регіональні та національні антидопінгові організації.

Міжнародні антидопінгові організації:

  • Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА);
  • Міжнародний олімпійський комітет (МОК);
  • Міжнародний паралімпійський комітет (МПК);
  • міжнародні спортивні федерації (МСФ);
  • інші організатори великих спортивних заходів, які проводять на них тестування.

Регіональні антидопінгові організації (РАДО) — місцеві організації, утворені з метою ефективного забезпечення інформацією у сфері антидопінгової політики та виконання програм ВАДА, уповноважені країнами-учасницями координувати та реалізовувати делеговані їм частини національних антидопінгових програм, що може включати в себе адаптацію чи імплементацію антидопінгових правил, планування та збір допінг-проб, опрацювання результатів, розгляд запитів на терапевтичне використання, проведення слухань, здійснення освітніх програм на регіональному рівні.

РАДО створені на кожному континенті як континентальні офіси ВАДА. Загальна кількість РАДО становить 15 (наприклад, РАДО Східної Європи, РАДО Океанії, РАДО Південно-Східної Азії, Центральної Америки тощо). Вони виконують директиви ВАДА та підконтрольні регіональним представництвам МОК.


Основні завдання РАДО:

  • підготовка щорічного плану розвитку стратегії ВАДА;
  • розвиток та виконання освітніх програм і тренінгів;
  • проведення допінг-контролю;
  • підтримка роботи та розвиток співробітництва з НАДО;
  • розвиток спільних додаткових програм з усіма учасниками (ВАДА, РАДО, НАДО);
  • забезпечення ВАДА та НАДО оновленою інформацією;
  • забезпечення участі представників ВАДА на всіх міжнародних турнірах;
  • контроль за проведенням допінг-контролю (у будь-який час) за запитом ВАДА чи МСФ;
  • контроль за виконанням рішень дисциплінарних органів АДО і по дисциплінарних справах щодо порушень антидопінгових правил.

Національні антидопінгові організації (НАДО) — організації, визначені кожною країною як такі, що мають повноваження та відповідають за ухвалення і реалізацію антидопінгових правил, здійснення збору проб, обробку результатів тестування, проведення слухань на національному рівні. Якщо таке призначення не було зроблено компетентним органом державної влади, такою структурою повинен бути національний олімпійський комітет чи уповноважена ним організація.

Антидопінгові організації України

В Україні згідно з Законом України «Про антидопінговий контроль у спорті» (2017), «організація та здійснення допінг-контролю у спорті покладаються на антидопінгову організацію України — Національний антидопінговий центр, що є спеціалізованою державною установою».

Національний антидопінговий центр України — державна бюджетна установа, що належить до сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту. Центр утворено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1063 від 25.07.2002 з метою профілактики, запобігання застосуванню і розповсюдженню допінгу в спорті.

Джерела

  1. Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті // Офіційний вісник України. 2006. № 34. С. 54. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/952_007.
  2. Про антидопінговий контроль у спорті: Закон України № 1835-VIII від 07.02.2017 // Відомості Верховної Ради України. 2017. № 11. Ст. 102. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-19.
  3. Constitutive Instrument of Foundation of the Agence Mondiale Antidopage — World Anti-Doping Agency // WADA. 2014. URL: https://www.wada-ama.org/sites/default/files/resources/files/WADA-Revised-Statutes-4-July-2014-EN.pdf.
  4. World Anti-Doping Code. Montreal : World Anti-Doping Agency, 2019. 256 p. URL: https://www.wada-ama.org/sites/default/files/resources/files/wada_anti-doping_code_2019_english_final_revised_v1_linked.pdf.


Література

  1. Кузнецова Е. Статус Всемирного антидопингового агентства в международном праве // Журнал международного права и международных отношений. 2011. № 1. С. 25–30. URL: http://www.evolutio.info/ru/beljournal/2011-1/2011-1-kuznechova.
  2. Білоцький С. Д., Бубліченко В. В. Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з допінгом у спорті // Альманах міжнародного права. 2015. Вип. 7. С. 32–41.
  3. Doping in Sport and the Law / Ed. by U. Haas, D. Healey. Oxford; Portland : Hart Publishing, 2016. 344 p.


Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бордюгова А. Ю. Антидопінгова організація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антидопінгова організація (дата звернення: 8.04.2020).

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ