Ансельмі, Джузеппе

Giuseppe Anselmi 1917.jpg

Ансе́льмі, Джузе́ппе (італ. Anselmi, Giuseppe; 16. 11.1876, м. Ніколозі, тепер область Сицилія, Італія — 27.05.1929, м. Дзоальї, тепер область Лігурія, Італія) — співак (тенор), представник італійського бельканто.


Ансельмі, Джузеппе

(Anselmi, Giuseppe)

Рік народження 16 .11 1876
Місце народження Ніколозі
Рік смерті 27 .05 1929
Місце смерті Дзоальї
Alma mater Неаполітанська консерваторія


Життєпис

У 12 років став студентом Неаполітанської консерваторії, де вивчав гру на скрипці, фортепіано та композицію. Точно невідомо, коли зацікавився співом та в кого брав уроки вокалу. Уже в 16 років входив до складу трупи, яка виконувала оперети та гастролювала Італією й країнами Середземномор’я. Музичний видавець Дж. Рікорді порадив Ансельмі продовжити освіту в знаного диригента й педагога Л. Манчінеллі.

Можливо, Ансельмі дебютував 1896 в м. Афінах партією Турідду в опері П. Масканьї «Сільська честь», хоча документальних джерел, які б це підтвердили, немає. У сезоні 1898–1899 виступав у м. Смірні (тепер м. Ізмір, Туреччина). У перші роки кар’єри співав здебільшого у Греції, Туреччині та Єгипті. Згодом повернувся до Італії, виступав у театрі «Політеамо» в м. Генуї (1900).

Виконання 17.01.1904 в театрі «Ла Скала» партії Герцога («Ріголетто» Дж. Верді) принесло широку популярність та виокремило Ансельмі як одного з найвизначніших представників італійського бельканто. Гастролював у Великій Британії, Іспанії, Португалії, Росії, Аргентині.

Попри те, що Ансельмі мав ліричний тенор, він часто звертався до драматичних партій. Це призвело до передчасної втрати голосу.

Завершив кар’єру концертом 21.11.1918 у м. Мадриді. Після полишення сцени викладав спів. Зрідка виступав на концертах як скрипаль. Останній виступ відбувся 1926 у м. Рапалло (Італія), де він мешкав у останні роки життя.

Творчість

Ансельмі — один із останніх прихильників стародавнього методу італійського бельканто. Його вважають одним з найкращих виконавців оперних партій «коханців». Втілював образи романтичних і аристократичних героїв завдяки не лише голосу, а й акторській майстерності.

Серед партій: Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Дон Оттавіо («Дон Жуан» В. А. Моцарта), Альфредо («Травіата» Дж Верді), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Ленський («Євгеній Онегін» П. Чайковського) та інші.

Популяризував у Італії французьке оперне мистецтво, зокрема творчість композиторів Ж. Массне, Ш. Гуно.

Написав симфонічну поему для оркестру та кілька п’єс для фортепіано.

Ансельмі та Україна

Ансельмі кілька разів виступав на теренах теперішньої України: узимку 1902–1903 та 1905–1906, а також у 1912 — в м. Одесі, наприкінці 1906 — в м. Києві.

Додатково

Своє серце Ансельмі заповів Королівському музею театру (м. Мадрид). Під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 музей було зруйновано, але його серце було виявлено серед руїн. Воно зберігається у Національному музеї театру (м. Альмагро, Іспанія).

Література

  1. Shawe-Taylor D. G. Anselmi // Opera. 1956. Marzo. P. 146–151.
  2. Rosenthal H., Warrack J. Guide de l’opéra. Paris : Fayard, 1995. 968 p.
  3. Salgado S. The Teatro Solís: 150 years of Opera, Concert, and Ballet in Montevideo. Middletown : Wesleyan University Press, 2003. 528 p.
  4. Neri C. Giuseppe Anselmi, un «divo» del bel canto // Incontri. La Sicilia e l’altrove. 2019. № 28. P. 35–37.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ансельмі, Джузеппе // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ансельмі, Джузеппе (дата звернення: 3.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.03.2020

Покликання на статтю