Анненков, Юрій Павлович

Аннєнков Юрій Павлович. Автопортрет, 1910, пастель

А́нненков, Ю́рій Па́влович (рос. Анненков Юрий Павлович; 23.07.1889, м. Петропавловськ-Камчатський, тепер Російська Федерація — 12.07.1974, м. Париж, Франція) — графік, живописець, художник театру і кіно, літератор.

Анненков, Юрій Павлович

Рік народження 23 .07 1889
Місце народження Петропавловськ-Камчатський
Рік смерті 12 .07 1974
Місце смерті Париж
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет, Санкт-Петербург
Напрями діяльності образотворче мистецтво, живопис, графіка, театр, кіно

Життєпис

Портрет дружини О. Б. Анненкової, худ. Анненков Юрій Павлович, 1917

Народився в сім’ї народовольця, за місцем відбування каторги батьком. Після помилування батька 1895 з родиною переїхав до м. Санкт-Петербурга. 1908 вступив на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (тепер — Санкт-Петербурзький державний університет). Паралельно займався в художніх студіях та приватних художніх майстернях. 1911 поїхав до м. Парижа, де брав уроки у Ф. Валлотона і М. Дені, членів групи «Набі». Після повернення 1913 до Росії співпрацював з журналами «Театр і мистецтво» («Театр и искусство»), «Новий Сатирикон» («Новый сатирикон»), оформлював вистави, створював декорації та костюми в театрах м. Санкт-Петербурга. У 1920 був обраний професором Академії мистецтв. Від 1924 оселився в м. Парижі.

Творчість

Ранній період творчості пов’язаний із живописом. 1913 в салоні Незалежних художників вперше виставив свої картини, близькі за стилем до кубізму та футуризму. Після 1913 захоплювався графікою. Ще одним захопленням Анненкова був театр. Працював із К. Станіславським, Вс. Мейєрхольдом, Ф. Коміссаржевським та ін.

Найпродуктивнішим у творчості був період після 1917. Створив галерею портретів письменників, художників, політичних діячів (А. Ахматової, Ф. Сологуба, К. Чуковського, В. Маяковського, Л. Троцького, А. Луначарського). Його ілюстрації до поеми «Дванадцять» О. Блока стали класичними. У період 1919–1921 опубліковано критичні статті Анненкова про театр в газеті «Життя мистецтва»; видано книгу «Портрети» («Портреты», 1922). Для постановки п’єси Г. Кайзера «Газ» 1923 уперше використав динамічні рухливі декорації і змінне світло.

Після 1924 Анненков оформив для французьких театрів понад 60 драматичних вистав, співпрацюючи з режисерами Ф. Коміссаржевським, М. Чеховим, хореографами С. Лифарем, Дж. Баланчиним.

Після 1934 багато працював для кінематографа, виконав декорації та костюми до понад 50 фільмів.

Автор спогадів про М. Горького, О. Блока, В. Маяковського, А. Ахматову, Б. Пастернака, Є. Замятіна.

Визнання

1954 його було номіновано на премію Амер. кіноакадемії «Оскар» за костюми до фільму «Мадам де ...» (режисер М. Офюльс).

Додатково

Під псевдонімом Борис Темірязєв у м. Берліні 1934 опубліковано сатиричну книгу Анненкова «Повість про дрібниці» («Повесть о пустяках»).

Твори

  • Портреты. Санкт-Петербург : Петрополис, 1922. 169 с.
  • En habillant les vedettes. Paris : R. Martin, 1951. 343 p.
  • Дневник моих встреч. Цикл трагедий : в 2 т. Нью-Йорк : Международное литературное содружество, 1966.
  • Повесть о пустяках. Санкт-Петербург : Лимбах, 2001. 573 с.

Література

  1. Обухова-Зелиньская И. Коллажная графика Ю. П. Анненкова // Русский авангард 1910–1920-х годов. Проблема коллажа. Москва : Наука, 2005. 430 с.
  2. Обухова-Зелиньская И. Юрий Анненков. Монпарнас. 1911–1913 гг. // Русское искусство. ХХ век. Исследования и публикации. 2010. Вып. 3. С. 631–649.
  3. Обухова-Зелиньская И. Потерянные и обретённые портреты Юрия Анненкова // Россия и современный мир. 2012. № 3 (76). С. 210–219.
  4. Обухова-Зелиньская И. Юрий Анненков на перекрёстках XX века. Москва : МИК, 2015. 326 с.
  5. Гофман В. Юрий Анненков. Русский период. Франуцузский период. Москва : Центрполиграф ; Санкт-Петербург : Русская тройка-СПб, 2016. 285 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Анненков, Юрій Павлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анненков, Юрій Павлович (дата звернення: 3.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.03.2020

Покликання на статтю