Анненков, Микола Іванович
А́нненков, Мико́ла Іва́нович (рос. Анненков, Николай Иванович; 03.05.1819, Псковська губернія, тепер Псковська область Російської Федерації — 21.08.1889, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — ботанік, діяч у галузі сільського і лісового господарства, дійсний член 15 наукових товариств.
|
Анненков, Микола Іванович | |
|---|---|
| Народження | 03.05.1819 |
| Місце народження | Псковська губернія |
| Смерть | 21.08.1889 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Місце діяльності | Олександрівське військове училище, Московська землеробська школа, Лісовий комітет, Комітет акліматизації, Уманський національний університет садівництва |
| Напрями діяльності | ботаніка, сільське господарство, лісове господарство |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Медалі | Велика золота медаль (1858) |
Життєпис
Народився у дворянській родині. Початкову освіту здобув у приватному пансіоні, 1838 закінчив гімназію у м. Москві. 1843 здобув науковий ступінь кандидата природничих наук на філософському факультеті Московського університету (тепер — Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). Одразу призначений старшим учителем географії в 3-ю гімназію м. Москви. 1847–1863 — викладач географії в Московському Олександрівському сирітському інституті. Від 1844 працював учителем ботаніки у Московській землеробській школі, 1851 призначений на посаду її інспектора, 1853–1863 був її директором.
1854 Анненкова було обрано головою Лісового комітету, заснованого при Московському товаристві сільського господарства, і протягом двох років він опублікував два томи «Записок Комітету лісівництва» (1857 і 1859). У 1858 за його редакції було видано перший том «Записок» цього Комітету. Від 1857 очолював Комітет акліматизації Московського товариства сільського господарства.
1863–1868 — директор Головного училища садівництва в м. Умані (тепер Черкаська обл.), 1868–1875 — директор Уманського училища землеробства і садівництва (у зв’язку з реорганізацією) та «Царициного саду». Це було училище нового типу, де поряд з викладанням садівництва вводили додаткові дисципліни, які вивчали в землеробських училищах країни. Крім садів, в училищі також було створено «практичне» поле й ферму. Під керівництвом Анненкова уведено в культуру насаджень Уманщини сосну кримську та створено водопостачальну систему для поливу плодових і декоративних насаджень, яка проіснувала понад 80 років.
Наукова діяльність
Опублікував перший у Росії гербарій флори Московської губернії (1849–1851), де розглянув близько 800 видів рослин. За дорученням Московського товариства сільського господарства їздив у маєток Шатілова (село Мохове Тульської губернії) для вивчення способів культури лісу та огляду лісових розсадників, влаштованих лісничим Ф. Х. Майєром. Цю поїздку описав під заголовком «Поїздка в село Мохове 1850» і тоді ж її було опубліковано в «Журналі Московського товариства сільського господарства». 1851 вийшла монографія «Лісівництво» для Землеробської школи.
Анненков захоплювався акліматизацією різних деревних і чагарникових порід та інших господарських рослин у саду Землеробської школи. Список рослин, які там вирощували, опублікований в «Журналі садівництва» (1856). Внеском у розвиток ботанічної науки стала праця Анненкова «Ботанічний словник», який було видано двічі 1859 і 1878 в м. Санкт-Петербурзі.
Був видавцем і редактором «Газети для сільських господарів» («Газета для сельских хозяев»; 1861–1863).
Нагороди
За наукові досягнення з акліматизації Анненкова було нагороджено у м. Парижі Великою золотою медаллю (річне засідання 1858).
Московське товариство любителів садівництва нагородило Анненкова Середньою золотою медаллю, а вільне економічне товариство — Великою срібною медаллю.
За «Ботанічний словник» Російська академія наук нагородила Анненкова Демидівською премією, а імператор Олександр ІІ — діамантовим перснем із рубіном.
Праці
- Лесоводство. Москва : Типография А. Семена, 1851. 216 с.
- Простонародные названия русских растений. Москва : Университетская типография, 1858. 160 с.
- Ботанический словарь. Санкт-Петербург : Академия наук, 1878. 646 с.
Література
- Карасюк І. М. Уманський сільськогосподарський інститут (1844–1994). Київ : Вища школа, 1994. 206 с.
- Косенко І. С., Шлапак В. П. Садово-паркова освіта та проблеми підготовки фахівців // Матеріали XII з'їзду Українського ботанічного товариства: Одеса, 15–18 травня 2006 р. Одеса : [б. в.], 2006. 572 с.
- Уманський державний аграрний університет: історія, сьогодення, славетні імена. Київ : Грамота, 2009. С. 70.
- Геркіял О. М., Шлапак В. П., Мостов’як І. І. Уманський національний університет садівництва: шлях від садівника до магістра садово-паркового господарства // Актуальні проблеми розвитку лісового і садово-паркового господарства. Умань : Уманський національний університет садівництва, 2013. С. 4–11.
- Шлапак В. П., Професор М. І. Анненков як лісівник: маловідомі сторінки // Актуальні проблеми розвитку лісового і садово-паркового господарства. Умань : Уманський національний університет садівництва, 2013. С. 11–16.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Геркіял О. М., Шлапак В. П., Мостов'як І. І. Анненков, Микола Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анненков, Микола Іванович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.03.2020