Анненков, Микола Іванович

Анненков, Микола Іванович.png

А́нненков, Мико́ла Іва́нович (рос. Анненков, Николай Иванович; 03.05.1819, Псковська губернія, тепер Псковська область Російської Федерації — 21.08.1889, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — ботанік, діяч у галузі сільського і лісового господарства, дійсний член 15 наукових товариств.

Анненков, Микола Іванович

Рік народження 03 .05 1819
Місце народження Псковська губернія
Рік смерті 21 .08 1889
Місце смерті Санкт-Петербург
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Москва
Місце діяльності Олександрівське військове училище, Московська землеробська школа, Лісовий комітет, Комітет акліматизації, Москва, Уманський національний університет садівництва, Умань
Напрями діяльності ботаніка, сільське господарство, лісове господарство


Відзнаки

Медалі Велика золота медаль (1858)


Життєпис

Народився у дворянській родині. Початкову освіту здобув у приватному пансіоні, 1838 закінчив гімназію у м. Москві. 1843 здобув науковий ступінь кандидата природничих наук на філософському факультеті Московського університету (тепер — Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). Одразу призначений старшим учителем географії в 3-ю гімназію м. Москви. 1847–1863 — викладач географії в Московському Олександрівському сирітському інституті. Від 1844 працював учителем ботаніки у Московській землеробській школі, 1851 призначений на посаду її інспектора, 1853–1863 був її директором.

1854 Анненкова було обрано головою Лісового комітету, заснованого при Московському товаристві сільського господарства, і протягом двох років він опублікував два томи «Записок Комітету лісівництва» (1857 і 1859). У 1858 за його редакції було видано перший том «Записок» цього Комітету. Від 1857 очолював Комітет акліматизації Московського товариства сільського господарства.

1863–1868 — директор Головного училища садівництва в м. Умані (тепер Черкаська обл.), 1868–1875 — директор Уманського училища землеробства і садівництва (у зв’язку з реорганізацією) та «Царициного саду». Це було училище нового типу, де поряд з викладанням садівництва вводили додаткові дисципліни, які вивчали в землеробських училищах країни. Крім садів, в училищі також було створено «практичне» поле й ферму. Під керівництвом Анненкова уведено в культуру насаджень Уманщини сосну кримську та створено водопостачальну систему для поливу плодових і декоративних насаджень, яка проіснувала понад 80 років.

Наукова діяльність

Опублікував перший у Росії гербарій флори Московської губернії (1849–1851), де розглянув близько 800 видів рослин. За дорученням Московського товариства сільського господарства їздив у маєток Шатілова (село Мохове Тульської губернії) для вивчення способів культури лісу та огляду лісових розсадників, влаштованих лісничим Ф. Х. Майєром. Цю поїздку описав під заголовком «Поїздка в село Мохове 1850» і тоді ж її було опубліковано в «Журналі Московського товариства сільського господарства». 1851 вийшла монографія «Лісівництво» для Землеробської школи.

Анненков захоплювався акліматизацією різних деревних і чагарникових порід та інших господарських рослин у саду Землеробської школи. Список рослин, які там вирощували, опублікований в «Журналі садівництва» (1856). Внеском у розвиток ботанічної науки стала праця Анненкова «Ботанічний словник», який було видано двічі 1859 і 1878 в м. Санкт-Петербурзі.

Був видавцем і редактором «Газети для сільських господарів» («Газета для сельских хозяев»; 1861–1863).

Нагороди

За наукові досягнення з акліматизації Анненкова було нагороджено у м. Парижі Великою золотою медаллю (річне засідання 1858).

Московське товариство любителів садівництва нагородило Анненкова Середньою золотою медаллю, а вільне економічне товариство — Великою срібною медаллю.

За «Ботанічний словник» Російська академія наук нагородила Анненкова Демидівською премією, а імператор Олександр ІІ — діамантовим перснем із рубіном.

Праці

  • Лесоводство. Москва : Типография А. Семена, 1851. 216 с.
  • Простонародные названия русских растений. Москва : Университетская типография, 1858. 160 с.
  • Ботанический словарь. Санкт-Петербург : Академия наук, 1878. 646 с.

Література

  1. Карасюк І. М. Уманський сільськогосподарський інститут (1844–1994). Київ : Вища школа, 1994. 206 с.
  2. Косенко І. С., Шлапак В. П. Садово-паркова освіта та проблеми підготовки фахівців // Матеріали XII з'їзду Українського ботанічного товариства: Одеса, 15–18 травня 2006 р. Одеса : [б. в.], 2006. 572 с.
  3. Уманський державний аграрний університет: історія, сьогодення, славетні імена. Київ : Грамота, 2009. С. 70.
  4. Геркіял О. М., Шлапак В. П., Мостов’як І. І. Уманський національний університет садівництва: шлях від садівника до магістра садово-паркового господарства // Актуальні проблеми розвитку лісового і садово-паркового господарства. Умань : Уманський національний університет садівництва, 2013. С. 4–11.
  5. Шлапак В. П., Професор М. І. Анненков як лісівник: маловідомі сторінки // Актуальні проблеми розвитку лісового і садово-паркового господарства. Умань : Уманський національний університет садівництва, 2013. С. 11–16.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шлапак В. П., Геркіял О. М., Мостов'як І. І. Анненков, Микола Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анненков, Микола Іванович (дата звернення: 3.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.03.2020

Покликання на статтю