Анксіолітики

Анксіолітики.jpg

Анксіолі́тики (від лат. anxietas — тривожний стан і грец. λυτιϰός,— той, що позбавляє), транквілізатори — лікарські засоби (група АТХ N05B), які зменшують внутрішнє напруження, усувають занепокоєння, тривогу, страх.

Механізм дії

Більшість анксіолітиків мають загальну заспокійливу, гіпнотичну дію, здатні спричиняти м’язову релаксацію. Гіпнотичний ефект проявляється полегшенням настання сну, підсиленням дії снодійних, наркотичних та анальгезуючих засобів, що зумовлює використання низки препаратів з метою транквіланалгезії. На вегетативну іннервацію анксіолітики в терапевтичних дозах зазвичай не впливають; не призводять до екстрапірамідних порушень. Анксіолітики належать до різних класів хімічних сполук (похідні бензодіазепіну, дифенілметану, карбамати та ін.).

За механізмом дії анксіолітики поділяють на: агоністи бензодіазепінових рецепторів (діазепам, феназепам, гідазепам та ін.); агоністи серотонінових рецепторів (буспірон); анксіолітики різного типу дії (гідроксизин та ін.). Найширше використовують похідні бензодіазепіну. Основний механізм дії бензодіазепінів пов’язаний з їхньою здатністю знижувати активність нейронів у структурах великого лімбічного кола (морфофункціональний субстрат внутрішнього психоемоційного стану — емоцій), а також гальмувати активуючу систему ретикулярної формації стовбура мозку. Похідні бензодіазепінів взаємодіють із ГАМКА-БД-Сl-рецепторно-йонофорним комплексом мембрани нейронів, що призводить до відкриття хлорних каналів і входу йонів хлору всередину клітини. У результаті розвивається гіперполярізація мембрани та знижується збудливість нервових клітин.

Для бензодіазепінових анксіолітиків характерні анксіолітичний, седативний, снодійний, міорелаксуючий, протисудомнийі вегетостабілізуючий ефекти. Виділяють бензодіазепіни, які разом із вираженим анксіолітичним ефектом мають активуючу дію (поліпшують психічні функції, усуваючи вплив страху, що сковує, тривоги) та характеризуються слабким седативним, протисудомним і міорелаксуючим впливом (денні транквілізатори, наприклад, гідазепам).

До агоністів (часткових) серотонінових рецепторів належить похідний азаспіродекандіону буспірон, для якого характерний високий афінітет до серотонінових 5-НТІА-рецепторів головного мозку. Препарат не має седативної, снодійної, протисудомної та міорелаксуючої дії. Похідне дифенілметану гідроксизин реалізує свій ефект за допомогою блокади Н1-гістамінових рецепторів і разом із анксіолітичним проявляє седативний ефект. У цілому, механізм дії та спектр фармакологічних властивостей анксіолітиків, притаманні їм побічні ефекти визначаються будовою.

Використання

Анксіолітики застосовують для лікування тривожних розладів і пов’язаних з ними психічних і фізичних симптомів; не рекомендують застосовувати амбулаторно представникам професій, які потребують швидких психічних і рухових реакцій. У разі неконтрольованого та немедичного застосування анксіолітики здатні спричиняти низку серйозних побічних реакцій, психічну залежність.

Література

  1. Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія. / Ред. І. С. Чекман. 3-тє вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2016. 784 с.
  2. Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhub.info
  3. Харкевич Д. А. Фармакология. 12-е изд., испр., перераб. и доп. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2017. 760 с.
  4. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск десятий. Київ, 2018. 1222 с. URL: http://moz.gov.ua/uploads/1/5052-dn_20180510_868_dod_2.pdf
  5. ATC / DDD Index 2018 // WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. URL: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/
  6. Энциклопедия лекарств РЛС. URL: https://www.rlsnet.ru/

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Опришко В. І., Курт-Аметова Г. С. Анксіолітики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анксіолітики (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.03.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ