Анищенко, Калістрат Романович
Ани́щенко, Калістра́т Рома́нович (крипт., псевд. — К. О., А-ко К., Онікей, Вінже К., Романов К., Дальницький К., Новий, Підпищик, Романов, Тифлісець; 26.09.1885, с. Красне, тепер с. Красне-Перше Обухівського району Київської області, Україна — 28.03.1929, м. Харків, тепер Україна) — письменник. Писав українською та російською мовами. Дядько письменника Г. Косинки.
|
Анищенко, Калістрат Романович | |
|---|---|
| Псевдоніми | К. О., А-ко К., Онікей, Вінже К., Романов К., Дальницький К., Новий, Підпищик, Романов, Тифлісець |
| Народження | 26.09.1885 |
| Місце народження | Красне-Перше, Обухівський район, Київська область, Україна |
| Смерть | 28.03.1929 |
| Місце смерті | Харків, Україна |
| Напрями діяльності | літературна творчість, проза |
Життєпис
Народився в селянській родині. Був мобілізований, служив у м. Білостоку (тепер Польща).
1905–1906 навчався у Казанському юнкерському училищі. Відрахований за «політичну неблагонадійність». Покарання відбував у штрафному батальйоні, звідки втік. Переховувався на Кавказі, в Грузії. Працював у пресі в м. Тифлісі (тепер м. Тбілісі, Грузія), зокрема, опублікував статті про Т. Шевченка. Брав участь у роботі українського гуртка на чолі з актрисою М. Біляєвою.
Учасник Першої світової війни. Був поручником російської армії. Як військовий представник брав участь у військових з’їздах у м. Києві (самостійник). Після війни вступив до Інституту зовнішніх зносин у м. Києві, вивчав іноземні мови. Працював у редакціях петроградських, одеських, київських журналів. Член Спілки селянських письменників «Плуг».
Переїхав до м. Москви (1923–1925), вступив до літературної організації «СІМ» («Село і місто»). В останні роки життя жив у м. Харкові.
Творчість
Почав писати з 14 років. Перше опубліковане оповідання «Агашка», надруковане 1904 у газеті «Западная окраина» (м. Білосток). Відтоді публікував у періодичній пресі оповідання, статті й замітки.
1918 у «Літературно-науковому віснику» опубліковано повість «Дезертир».
Автор збірок «Оповідання» (1918), «Ткалі» (1924), «Мироносниці» (1926), «Баланс» (1927), «Килина», «Ніч у саду», «Служба божа», «Побачення», повісті «Піраміди пролетаріату» (усі — 1929) та ін. У них письменник правдиво, дещо тенденційно відобразив життя українських сіл та міст. Чимало оповідань мають виразне антимілітаристське спрямування.
Твори перекладено російською. Оповідання «Ніч в саду» (1913) перекладене мовою есперанто Паризькою громадою есперантистів.
Твори
Мед. Львів : Каменяр, 1974. 60 с.
Література
- Степченко О. П. Анищенко Калістрат Романович // Особові архівні фонди Інституту рукопису / Авт. колект.: О. С. Боляк, С. О. Булатова, Т. I. Воронкова та ін. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2002. С. 13–14.
- Мовчан Р. Самі про себе: автобіографії українських письменників 1920-х років (Анищенко Калістрат Романович, Діхтяр Олекса Іванович, Клим Лаврінович Поліщук, Слісаренко Олекса Андрійович, Терещенко Микола Іванович) // Слово і Час. 2010. № 11. С. 79–89.
- Ленська С. Неореалістична парадигма малої прози 1920–1930-х рр. // Бібліотечка «Дивослова». 2019. № 2. С. 40–50.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Мовчан Р. В. Анищенко, Калістрат Романович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анищенко, Калістрат Романович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2020