Анемоклінометр

Анемокліно́метр (від грец. ἄνεμος — вітер, ϰλίνω — нахиляти та μετρέω — вимірювати) — метеорологічний прилад для вимірювання вертикальної складової швидкості вітру. Визначення відповідних показників важливе для дослідження конвективних потоків і загальної турбулентності атмосфери.

У 20 ст. найпоширенішими в метеорології були моделі, розроблені 1950–1952. Пізніше був виготовлений анемоклінометр для аеродинамічних труб і літаків-метеолабораторій.

Прилад має дві пари вертикальних і горизонтальних отворів, розташованих симетрично відносно центрального отвору, який сприймає тиск повного напору повітряного потоку.

У сучасній метеорології анемоклінометри замінили акустичні (содари), радіоакустичні, допплерівські системи (див. Доплера ефект), які дають змогу вимірювати швидкості і напрямку вітру у трьох площинах.

Література

  1. Винниченко Н. К., Пинус Н. З., Шметер С. М. и др. Турбулентность в свободной атмосфере. 2-е изд. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1976. 286 c.
  2. Потапцев И. А. Анализ методов измерения вектора скорости ветра // Sworld. 2017. Т. 1. № 47. С. 12–23.

Автор ВУЕ

Д. О. Барановський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Барановський Д. О. Анемоклінометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анемоклінометр (дата звернення: 5.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.03.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ