Андрійченко, Борис Миколайович

Андрійченко Борис Миколайович.jpg

Андрі́йченко, Бори́с Микола́йович (03.02.1925, с. Революційне, тепер с. Бугаївка Вовчанського району Харківської області, Україна — 15.08.1999, м. Київ, Україна) — письменник. Писав українською мовою.

Андрійченко, Борис Миколайович

Народження 03.02.1925
Місце народження Бугаївка, Вовчанський район, Харківська область, Україна
Смерть 15.08.1999
Місце смерті Київ, Україна
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна
Місце діяльності Хлібороб України, Літературна Україна, Знання, Україна
Напрями діяльності літературна творчість, проза

Життєпис

Під час Другої світової війни й тимчасової окупації України нацистами був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Там брав участь у діяльності підпільної організації «Месники». Був засуджений на довічне ув’язнення, перебував у концтаборі Маутгаузен.

Служив у Радянській армії (1945–1950). У 1951–1971 працював журналістом і редактором газет Одещини.

Член Спілки радянських письменників України (з 1962). У 1966 закінчив філологічний факультет Одеського університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Завідував редакцією у товаристві «Знання» УРСР (1972–1974) та журналі «Хлібороб України» (1977–1980), працював у редакції газети «Літературна Україна» (1974–1977).

Творчість

Перший літературний твір — оповідання «Перша получка» («Літературна Одеса», 1955, № 12).

У збірнику оповідань «Степові далі» (1958) і повісті «Радість» (1961) зосередив увагу на темі села. Пережиті ним події в окупованій Україні та у нацистській Німеччині лягли в основу повісті «Месники» (1959) та роману «Вогонь і попіл» (1986). У літературно-публіцистичному нарисі «Біля джерел творчості» (1975) Андрійченко показав читачеві творчу лабораторію письменника.

Захоплювався дослідженнями з історії землеробства, опублікував у журналі «Хлібороб України» 40 науково-популярних нарисів під рубрикою «З історії рослин» (1982–1988). У цьому ж часописі вийшла повість «Лагуна» (1978, № 6–10), лейтмотивом якої є зв’язок природи й людини — дбайливого господаря та розумного споживача природних багатств.

Твори

  • Степові далі. Одеса : Обласне видавництво, 1958. 85 с.
  • Месники. Одеса : Книжкове видавництво, 1959. 272 с.
  • Радість. Одеса : Одеське книжкове видавництво, 1961. 200 с.
  • Вогонь і попіл. Київ : Радянський письменник, 1986. 344 с.

Автор ВУЕ

О. М. Сьомочкіна-Рижко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сьомочкіна-Рижко О. М. Андрійченко, Борис Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрійченко, Борис Миколайович (дата звернення: 14.05.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
01.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ