Андрущенко, Віктор Петрович

Андрущенко, Віктор Петрович.jpg

Андрýщенко, Ві́ктор Петрóвич (01.01.1949, с. Совинка, тепер Конотопського р-ну Сумської обл., Україна) — філософ, культуролог, педагог, громадський і державний діяч, член-кореспондент НАН України (з 2009), дійсний член Національної академії педагогічних наук України (з 2003), заслужений діяч науки і техніки України (з 1997), почесний професор Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка (з 2009), Міжнародного університету м. Відня (2012).

Андрущенко, Віктор Петрович

Народження 01.01.1949
Місце народження с. Совинка, тепер Конотопського р-ну Сумської обл., Україна
Напрями діяльності філософія, культурологія

Життєпис і діяльність

Народився в сім’ї вчителів. Навчався 1966–1968 у Конотопському індустріальному технікумі (тепер Індустріально-педагогічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету). Служив у лавах Збройних сил (1968–1970) у м. Мінську (Білорусь).

Закінчив 1975 філософський факультет, 1978 — аспірантуру філософського факультету Київського державного університету імені Т. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Відтоді працював в університеті: викладач, старший викладач, доцент (з 1986), професор (з 1992). У 1978 захистив кандидатську дисертацію «Основні закономірності соціалізації особистості при соціалізмі», 1991 — докторську дисертацію «Духовна культура як фактор ідейно-морального розвитку особистості».

1995–1999 — заступник міністра, згодом перший заступник Міністра освіти України. Під керівництвом і за участі В. Андрущенка підготовлені проекти Законів України «Про вищу освіту», «Про державну підтримку позашкільної освіти» тощо. Протягом 1999–2000 — керівник робочої групи з підготовки «Національної доктрини розвитку освіти України».

З 1999 — директор Інституту вищої освіти НАПН України. Від 2003 — ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Віце-президент Асоціації ректорів Європи (з 2010) та Спілки ректорів вищих навчальних закладів України (з 2012).

Головний редактор часописів «Вища освіта України», «Філософія освіти», «Практична філософія», «Людина і політика», «Генеза», «Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова»; член редколегії журналів «Президент», «Гуманітарна освіта».

Фахівець у галузі філософії, політології, культурології, педагогіки вищої школи. Напрями дослідницької діяльності: філософія освіти й культури, соціальна філософія та філософія історії. Один із теоретиків плюральної методології соціального пізнання та парадигмальної моделі розвитку історії соціальної філософії.

Ініціатор створення та співавтор «Педагогічної Конституції Європи», ухваленої 2-м з’їздом Міжнародної асоціації ректорів педагогічних університетів Європи (м. Франкфурт-на-Майні, 2013).

Основні праці

Автор понад 890 праць (станом на 2018). Основні праці:

«Ідеологічна ефективність культури» (1988);

«Сучасна соціальна філософія» (1996; у співавт.);

«Історія соціальної філософії» (2000);

«Культура. Ідеологія. Особистість» (2002; у співавт.);

«Вступ до філософії. Великі філософи» (2004);

«Роздуми про освіту» (2004, 2008);

«Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу» (2006);

«Українська культура у європейському контексті» (2007; у співавт.);

«Основи сучасної філософії освіти» (2009; у співавт.);

«Ціннісний дискурс в освіті в епоху глобалізації та інформаційної революції» (2009) тощо.

Нагороди та визнання

Лауреат премії НАН України імені Д. І. Чижевського (2003), Міжнародної премії в галузі науки і освіти «Вчений світу» (2010), Міжнародної премії у сфері наукових досліджень «Ім’я в науці» (2011), Державної премії України в галузі освіти (2013), Державної премії з науки і техніки (2017), Міжнародної премії імені І. Франка (2018).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2002, 2003); орденами: «За заслуги» (І ступінь — 2010, ІІ — 2008, ІІІ — 2003); Андрія Первозванного (ІІ ступінь, 2006); князя Ярослава Мудрого V ступеня (2015), медалями.

Праці

  • Идеологическая эффективность культуры. Киев : Вища школа, 1988. 188 с.
  • Історія соціальної філософії: (західноєвропейський контекст). Київ : Тандем, 2000. 412 с.
  • Вступ до філософії. Великі філософи: навч. посіб. Київ; Харків : СПДФЛ Чиженко С. Ю. ; ТОВ«РИФ», 2005. 512 с.
  • Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу. Київ: ТОВ «Атлант ЮемСі», 2006. 502 с.

У с п і в а в т. —

  • Сучасна соціальна філософія. 2-ге вид., виправ. і допов. Київ: Генеза, 1996. 368 с.
  • Культура. Ідеологія. Особистість. Київ : Знання України, 2002. 578 с.
  • Українська культура в європейському контексті. Київ : Знання, 2007. 680 с.
  • Основи сучасної філософії освіти. Київ–Івано-Франківськ : Місто НВ, 2009. 456 с.

Література

  1. Андрущенко Віктор Петрович // Філософський енциклопедичний словник / За ред. В. Шинкарука. Київ : Абрис, 2002. С. 23.
  2. Жадько В. Ректор високого філософського неба: Віктор Петрович Андрущенко // Жадько В. Обрані педагогікою : в 2 кн. Київ : ВПК «Експрес-Поліграф», 2014. Кн. 2: Подвижники педагогіки. С. 291–304.
  3. Віктор Петрович Андрущенко. Київ : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2018. 83 с.

Автор ВУЕ

П. М. Ямчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ямчук П. М. Андрущенко, Віктор Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрущенко, Віктор Петрович (дата звернення: 25.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ