Андрузький, Георгій Львович

Андрýзький, Гео́ргій (Юрій) Льво́вич (08.06.1827, с. Вечірки, тепер Пирятинського району Полтавської області, Україна — дата й місце смерті невідомі) — громадсько-політичний діяч, правознавець, поет. Писав українською та російською мовами.

Андрузький, Георгій Львович
Народження	08.06.1827
Місце народження	Вечірки
Смерть	невідомо
Місце смерті	невідомо
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності	літературна творчість, поезія

Життєпис

Народився у сім’ї дворянина, дрібного поміщика. Навчався у пансіоні Першої Київської гімназії (1839‒1845). 1845 вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

1946 познайомився з Т. Шевченком і був прийнятий до Кирило-Мефодіївського товариства. У квітні 1847 Андрузького було заарештовано. Під час допитів він дав свідчення, які були використані проти інших членів Кирило-Мефодіївського товариства, зокрема Т. Шевченка. Цього ж року Андрузького вислано під нагляд поліції до м. Казані з правом навчатися у місцевому університеті. Однак у грудні 1847 його відраховано з університету за станом здоров’я (хвороба очей) та через незадовільну поведінку, відправлено до м. Петрозаводська, де він служив канцеляристом, перебуваючи під суворим наглядом поліції.

У березні 1850 під час обшуку поліція вилучила в Андрузького щоденник, його власні вірші, записи українських пісень і поезії Т. Шевченка, а також «Начерки Конституції Республіки». Відповідно до цього проекту Конституції (1846‒1847), укладеного під впливом М. І. Гулака, Андрузький пропонував створити федерацію слов’янських країн без Росії зі столицею в м. Києві й назвав її «Слов’янські Сполучені Штати». За написання «Начерків…» Андрузького заарештовано й заслано до Соловецького монастиря (1850‒1854). Вийти на волю йому допомогли події Кримської війни 1853–1856: за активну участь в обороні монастиря під час нападу англійської ескадри (20.07.1854) Андрузького переведено до м. Архангельська, де він служив у канцелярії місцевої палати кримінального та цивільного суду. 1856 йому було дозволено повернутися до України, де він працював у Полтавській судовій палаті під наглядом поліції (1857–1864). У січні 1864 його було звільнено від поліцейського нагляду. Подальша доля, дата смерті та місце поховання Андрузького невідомі.

Наукова діяльність і творчість

Основна праця Андрузького — «Конституція Республіки». Відомі три його проекти, які містили розробки з окремих державно-правових проблем, але жоден з них не був завершений. Написані, ймовірно, 1846–1850.

Погляди Андрузького на форми держави еволюціонували від схвалення ідеї монархії конституційної (перший і другий проекти Конституції) до визнання переваг республіки президентської (третій проект — «Начерки Конституції Республіки»). При цьому Андрузький обстоював соборність українських земель («Україна з Чорномор’ям, Галичиною та Кримом»).

Він обґрунтував принципи рівності всіх перед законом і підкреслював, що сутність свободи полягає у тому, що «я сам ні від кого, крім Бога, закону і влади, встановленої законом, не залежу».

Автор низки поезій: «Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна», «Чи ж то в панів спина болить?», «Була колись годинонька», «Козак плаче й сам не знає» та ін., в яких відчувається значний вплив Т. Шевченка. У творах Андрузького головну увагу надано поневоленню України Російською імперією.

Література

Кирило-мефодіївське товариство : в 3 т. / Упоряд.: І. І. Глизь Іван Іванович, О. О. Франко. Київ : Наукова думка, 1990. Т. 2. 692 с.
Шевчук В. О. Із вершин і низин: Книга цікавих фактів із української літератури. Київ : Дніпро, 1990. 446 с.
Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. Київ : Право, 1997. 443 с.
Чуйко Т., Орлова Н. Згадайте, братія моя: Київ Тараса Шевченка. Київ : Либідь, 2015. 256 с.

Автор ВУЕ

Я. І. Купчик

Покликання на цю статтю: Купчик Я. І. Андрузький, Георгій Львович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрузький, Георгій Львович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2021